Шалені шахи

Сигiзмунд справедливо дорiкав Бонi тим, що вона часто порушувала врiвноваженi вiдносини усерединi краiни й поза ii межами, нав’язуючи всiм свою волю. Бона виправдовувала таку поведiнку турботою про майбутне династii… й у свою чергу звинувачувала вiнценосного чоловiка в бездiяльностi.

Тепер же, по закiнченнi пiврiчних сутичок i сварок, королева усвiдомила, що ii тутешне життя нагадуе дуель двох сильних характерiв, якi в божевiльнiй спробi перемогти знищують все живе навколо, i усвiдомивши в пiдсумку свою згубну сутнiсть, намагаються потiм з’еднати непоеднуване.

Дiйшло до того, що вiнценосний чоловiк i дружина висловлювали взаемнi докори не тiльки при скороминущих зустрiчах, але навiть у листах.

Незважаючи на це, Бона вiдчула, як сильно скучила за чоловiком. Вона написала Сигiзмунду сухий офiцiйний лист, а вiн напрочуд швидко вiдповiв, вiдписавши, що з нетерпiнням чекае на неi. «Невже король не тiльки добре ставиться до мене, але й усе ще кохае?…» – з надiею подумала королева.

Справдi, у глибинi душi Сигiзмунд розумiв, що бiльше так тривати не може. Йому була потрiбна ця енергiйна, розважлива, але як i ранiше кохана ним жiнка.

Вавельський замок, Кракiв, королiвство Польське, травень 1537 року

Лiс скiнчився, за вiкном карети потягнулися широкi смарагдовi поля, дбайливо вкутанi сивим пухнастим туманом. Раннiй ранок був прохолодним i росистим. У небi анi хмарини, i лише на сходi, звiдки зараз випливала величезна вогненна куля сонця, запiзнiло танули самотнi сизi хмаринки.

Бона примружила очi, занурившись у мрii й надii. От зараз, розiрвавши перину ранкового туману, з’явиться ii король на бiлоснiжному огирi в супроводi розкiшного почту придворних. Як це бувало колись, зустрiнуться вони тепло й радо. Безлiч пiднесених очей будуть спрямованi на сяючу щастям королеву.

Але нiчого подiбного не сталося. Сигiзмунд ii не зустрiв. Бiльше того, навiть не вважав за потрiбне вийти зустрiчати дружину, коли Бона прибула до палацу.

Спочатку ii охопила лють, потiм образа. Як вiн мiг?! Вона примчала до свого короля, кинувши всi невiдкладнi справи…

В очiкуваннi того, що Сигiзмунд покличе ii, королева промучилася весь день. За цей час вона пригадала всi докори чоловiка, всi обвинувачення щодо виховання сина, стилю керування Литовським князiвством. Переймаючись тяжкими думками, Бона не заплющила очей всю нiч. Зовсiм не розумiючи, що вiдбуваеться, королева не знала, як iй повестися.