Принц України

Перекладач поспiшив розтлумачити:

– Отже, мiстере Силенко, ви стверджуете, що вашим основним мотивом вступу в вiйська СС була боротьба проти комунiзму?

– Не тiльки моя особисто, але так само i всiх моiх товаришiв по службi, – уточнив Порфирiй Андрiйович. – Так, ми не хотiли, щоб в Польщi взяли гору тамтешнi комунiсти з Армiею Людовою, що абсолютно пiдкоряеться iхнiй волi… Хоча в пiдсумку все ж таки перемогли саме комунiсти.

– But in Yugoslavia?…[19 - А в Югославii?… (англ.)] – з флегматичним виглядом запитав майор.

– В Югославii наша дивiзiя також боролася з так званими комунiстичними партизанами маршала Тiто. До речi, як вам оця дивина: партизан очолюе маршал! Та що ж це таке?! Де, в якiй краiнi, в яку епоху вiдбувалося щось подiбне?! І що ж то за партизани такi, якщо iх веде в бiй маршал?… Пояснiть менi, будь ласка…

– Well, – майор флегматично зiтхнув, пихнув сизим сигаретним димком i щось не дуже виразно забурмотiв.

– Мiстере Силенко, майор змушений нагадати вам, що у нас тут допит. Запитуемо ми, а вiдповiдаете ви. Будь ласка, по можливостi дотримуйтеся цього порядку, а також стримуйте себе i не переривайте, будь ласка, нас. Прошу, не утруднюйте ведення протоколу!..

– Я спробую, – пообiцяв iнтернований.

– Well. But in Slovakia?…[20 - Гаразд. А в Словаччинi?… (англ.)]

Порфирiй Андрiйович спробував вiдповiсти на нове запитання якомога тихiше i стриманiше, хоча обраний американцями стиль допиту вже вiдверто дратував його.

– Минулоi осенi в Словаччинi ми захищали мiсцеве – словацьке населення вiд жорстокого червоного терору комунiстичних партизанiв, як i в сiчнi цього року в Югославii.

– Себто, на вашу думку виходить, що джерелом терору були словацькi та югославськi партизани-комунiсти, а нiяк не ваша дивiзiя ваффен-СС? – поспiшив уточнити перекладач.

– Зрозумiло.

– But in Austria?…[21 - А в Австрii? (англ.)]

– В Австрii ми вели боi в районi Гляйхенберзького замку, це також бойовi дii, а нiякi не каральнi.

– Well, – майор енергiйно вдавив недопалок в попiльницю i знов заговорив довго та невиразно.

– За участь у згаданих боях в Австрii декiлька ваших товаришiв по службi були нагородженi нiмецькими Залiзними хрестами першого класу. Водночас ви, мiстере Силенко, маете цiлих два Залiзнi хрести…

– Вибачте, лейтенанте, змушений знов перервати вас, хоча це i не дуже чемно.