На нашем сайте вы можете читать онлайн «Принц України». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Детективы, Исторические детективы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Принц України

Автор
Дата выхода
27 октября 2017
Краткое содержание книги Принц України, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Принц України. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Тимур Литовченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
23 лютого 1957 року в Кремлі святкували не тільки День Радянської армії та Військово-морського флоту – політична еліта СРСР мала значно більш ґрунтовний привід для святкування, адже цього дня в Лондоні за загадкових обставин помер гетьман у вигнанні Данило Скоропадський, син гетьмана Павла Скоропадського. Особливо з цього радів радянський генсек Микита Хрущов. По-перше, тому, що ніяких гетьманів в Україні більш ніколи не буде, а по-друге – шлях до укладання повномасштабної торговельно-економічної угоди з Великою Британією відтепер був відкритий.
То хто ж такий був Данило Скоропадський?
Ще будучи зовсім малим, він опинився з родиною на чужині. Проте мрії про незалежну Україну, яку хлопець, хоча й не довго, встиг відчути й побачити зблизька, ніколи його не полишали. Слідуючи заповіту батька, Данило Скоропадський усе своє подальше життя присвятив служінню в ім’я України, був палким патріотом і свято вірив у свій народ. Авторитет гетьманича серед української діаспори був надзвичайно високим, і його, безперечно, можна назвати одним із лідерів українського руху в еміграції. Отже значення цієї людини для українців, які жили за кордоном, важко переоцінити.
Що ж все-таки сталося 60 років тому?…
Принц України читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Принц України без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Адже е проблема, набагато бiльш суттева особисто для вас: то як, згадувати нам про ваше бiльш вiддалене минуле чи нi? Чи ви самi розповiсте нам все, що нас цiкавить?
«Овва, як же цi американцi загострюють допит!.. Можливо, я помиляюся, але дуже схоже, що мене зараз спробують схилити до таемного спiвробiтництва», – подумав Силенко. Але вголос мовив наступне:
– Перепрошую, лейтенанте, але я всiляко намагаюся зрозумiти вашi натяки, та все одно не розумiю. Кажiть вже прямо, як воно е… Себто, перекладайте те, про що там бажае дiзнатися ваш майор.
Американцi ще трохи порадилися, сержант надрукував щось в протоколi, тодi перекладач запитав:
– Що ви можете розповiсти про ваше життя в передвоеннiй Польщi?
– А що там розповiдати… – Силенко знизав плечима. – Волею долi опинившись у цiй краiнi, закiнчив Аграрно-лiсовий iнститут в Дублянах, пiсля цього пiшов працювати лiсничим. Начебто все.
– А в особистому планi?
– Одружився.
– І нiчого прикметного?…
– Зовсiм нiчого! Та й життя те вже димом пiшло: Польщу встигли завоювати, роздiлити i знов передiлити, дружина померла, син загинув.
– Як загинув ваш син?
– Як i багато iнших – на вiйнi. Ми разом пiшли служити в украiнську дивiзiю. От тiльки я став iнтендантом, щоб годувати, одягати i взувати людей, тодi як мiй Микола… а-а-а…
Силенко проковтнув клубок, що пiдкотив до горла, примружив очi та прохрипiв через силу:
– Перепрошую, менi трохи зле…
– Чому?
– Бо вiн там згинув.
Лейтенант кивнув i почав щось переказувати iншим. Цвiркнула друкарська машинка.
– Only one question,[22 - Тiльки одне запитання (англ.).] – майор щось сказав (при цьому прозвучав зрозумiлий географiчний термiн «Brody»), i лейтенант переклав:
– Наскiльки нам вiдомо, ваш син загинув не пiд Бродами. Смерть наздогнала його набагато пiзнiше. Пiсля того бою, i справдi важкого для дивiзii «Галичина», ваш син разом з iншими бiйцями оточеного пiдроздiлу влився до лав антикомунiстичного партизанського руху.










