На нашем сайте вы можете читать онлайн «Принц України». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Детективы, Исторические детективы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Принц України

Автор
Дата выхода
27 октября 2017
Краткое содержание книги Принц України, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Принц України. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Тимур Литовченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
23 лютого 1957 року в Кремлі святкували не тільки День Радянської армії та Військово-морського флоту – політична еліта СРСР мала значно більш ґрунтовний привід для святкування, адже цього дня в Лондоні за загадкових обставин помер гетьман у вигнанні Данило Скоропадський, син гетьмана Павла Скоропадського. Особливо з цього радів радянський генсек Микита Хрущов. По-перше, тому, що ніяких гетьманів в Україні більш ніколи не буде, а по-друге – шлях до укладання повномасштабної торговельно-економічної угоди з Великою Британією відтепер був відкритий.
То хто ж такий був Данило Скоропадський?
Ще будучи зовсім малим, він опинився з родиною на чужині. Проте мрії про незалежну Україну, яку хлопець, хоча й не довго, встиг відчути й побачити зблизька, ніколи його не полишали. Слідуючи заповіту батька, Данило Скоропадський усе своє подальше життя присвятив служінню в ім’я України, був палким патріотом і свято вірив у свій народ. Авторитет гетьманича серед української діаспори був надзвичайно високим, і його, безперечно, можна назвати одним із лідерів українського руху в еміграції. Отже значення цієї людини для українців, які жили за кордоном, важко переоцінити.
Що ж все-таки сталося 60 років тому?…
Принц України читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Принц України без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Мене ж просто вб’ють!.. Розстрiляють без суду…
– Ми все розумiемо, однак вдiяти нiчого не можемо. Зрозумiйте i ви нас, мiстере Силенко: радянськi комiсари жадають вашоi кровi. Якщо iхню спрагу не задовольнити, то з такими зусиллями й жертвами завойований мир не буде стiйким. Народи ж втомилися вiд вiйни, половина Європи лежить в руiнах… Тому хоч як це неприемно, проте союзне командування найближчим часом передасть всiх вiйськовополонених, а також iнтернованих осiб згаданих категорiй радянським комiсарам.
– А втiм… робiть що хочете, лейтенанте! – Силенко змiряв перекладача презирливим поглядом. – Ви занадто добре володiете украiнською мовою, як для американця. Напевно, ваш рiд…
– Маете рацiю, мiстере Силенко, мое походження безпосередньо пов’язане з Украiною. Однак я е громадянином Сполучених Штатiв. Я не воював в лавах ваффен-СС i не спiвпрацював з польською розвiдкою.
– Послухайте, лейтенанте! Вислухайте мене, як земляк земляка… Якщо менi доведеться повернутися туди… Тодi наша сьогоднiшня розмова закiнчена, й я повертаюся в свiй барак до хлопцiв.
– Що ж, iдiть.
Силенко пiдвiвся, i тут лейтенант весело вигукнув:
– До речi, про вашу племiнницю з Харкова – Олександру Тимченко, яка зараз перебувае в Австрii пiсля тривалого лiкування… Майте на увазi, що ii ми також передамо радянським комiсарам!
Немовби блискавка прошила все тiло Порфирiя Андрiйовича i миттево випалила душу зсередини. Вiн застиг на мiсцi, скарлючившись вiд нестерпного душевного болю, i тихо простогнав:
– Як менi врятувати Сашуньку?…
Лейтенант перекинувся кiлькома англiйськими фразами з майором, потiм важко зiтхнув:
– Ех, мiстере Силенко, мiцний же ви горiшок!.
– Не дочекаетесь такого, – крiзь зцiпленi зуби просичав вiн.
– Ну, чому ж… Багато хто з ваших вчинив саме так, повiрте.
– Не вiрю!
– Що ж, не вiрите, то й не треба… Я про iнше.










