Принц України

З гучним клацанням срiбний портсигар закрився i знову зник у кишенi Блаватного, полковник же заговорив м’яким, дещо сумним тоном:

– Я навiть не стану з’ясовувати, хто наговорив тобi всю цю нiсенiтницю щодо неправоти твого батька i того, що вiн нiбито працюе даремно. Я просто сподiваюся, що це не твоi власнi думки. Такi думки негiднi гетьманича. Отже, сподiваюся, цi думки висловив тобi хтось iнший, а ти й пiдхопив iх, не подумавши як слiд.

– Інший! – рiшуче кивнув Данило.

 – Я справдi повторив цi слова тому, що не можу слiпо схвалювати всi справи мого батька. Украiнська держава не обмежуеться стiнами нашого палацу, треба враховувати думки стороннiх…

– Абсолютно вiрно, – кивнув Никифор Іванович, – ти мiркуеш тверезо i загалом маеш рацiю. Не можна оцiнювати дiяння твого батька, виходячи лише з власного досвiду. Себто, особисто ти, юний мiй друже, живеш з усiею родиною в гетьманськiй резиденцii, за порогом якоi знаходиться столиця, за межами якоi лежать землi величезноi держави.

Там живуть мiльйони людей. І зрозумiло, що iхнi думки е вкрай важливими для правителя.

– Отже?…

– Стривай, я ще не все сказав, – стримуючим жестом долонi полковник змусив пiдлiтка замовкнути. – Можу повторити, що ти маеш рацiю… але лише виходячи iз загальних мiркувань. Адже серед мiльйонiв i мiльйонiв людей, що населяють Украiнську державу, зустрiчаються прихильники рiзних переконань.

А переконання – це, юний мiй друже, рiч настiльки непроста, що заради торжества своеi правоти людина здатна пiти багато на що… дуже навiть багато на що! Аж до злочину включно.

– Ну-у-у… це вже занадто! – Данило глянув на домашнього наставника скоса, з явною недовiрою в очах.

– Не занадто, на превеликий жаль. От вiзьми хоч би твiй сьогоднiшнiй вчинок: в мiстi жалобу оголошено, а ти, бачте, в оперу почав збиратися! Знайшов час, нiчого собi…

– Але хiба це злочин – послухати таку прекрасну оперу, як «Енеiда»?!

– Це, юний мiй друже, злочин проти моралi.

Ти цiлком готовий був вчинити його, i тебе зупинили тiльки двi обставини: перш за все, будь-якi розваги скасованi в усьому мiстi, так що навiть при найгарячiшому бажаннi…

Блаватний сумно посмiхнувся, розвiв руками i додав:

– До того ж, вiд аморального вчинку тебе зупинили рiшучiсть твоеi матерi й вiрного челядника.