На нашем сайте вы можете читать онлайн «Наші дракони вбивають нас». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Детские книги, Детская проза. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Наші дракони вбивають нас
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Жанр
Дата выхода
26 сентября 2016
Краткое содержание книги Наші дракони вбивають нас, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Наші дракони вбивають нас. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Оля Зубарєва) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Якщо Ви не прочитаєте цю книжку за одну ніч, Ви навряд чи колись до неї повернетесь. Якщо ж Ви прочитає цю книжку за одну ніч, Ваш колишній світ зруйнується і на його уламках народиться дещо абсолютно нове. У Анемі (країні Драконів) точиться братовбивча війна, що є аналогією подій, які розгортаються у сучасному світі. Червоні Дракони хочуть винищити Жовтих, аби заволодіти усіма земними та неземними багатствами. Жовті Дракони з усіх сил намагаються вистояти, адже саме вони оберігають Гармонію Всесвіту. Без Жовтих Драконів люди знищать одне одного і розпочнеться Великий хаос. Тереза важко переживає смерть коханої бабусі, яка мала загадкове минуле. Дівчина випадково дізнається, що бабуся була причетна до дивного світу Драконів, і випадково сама туди потрапляє разом з подругою Олесею.
Наші дракони вбивають нас читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Наші дракони вбивають нас без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
На жаль, дракони не можуть бачити себе i ця висока, струнка блакитноока красуня, предки якоi були неаполiтанцями не виняток. Як i усiм драконам вiк ii людського втiлення визначити було не можливо, очевидним було одне – воно було iдеальним.
Знайшовши не пiдходящим таку роль рожевого предмета, iм’я якому вона не знала, Гелен почала вертiти його на пальцi i вже збиралась викинути геть, як пончик розпався, усипавши своiми останками чоловiка, якому було вже байдуже.
– Якби ми було вдома я б тебе спалив!
– Але ж ми не вдома! – весело заперечила Гелен.
– Ми на роботi, тому займайся справою!
– Ти злий…
– А ти дурна!
– Ось вона. Я знайшла ii.
– Так, це вона, я вiдчуваю розряд на кiнчиках пальцiв, – верхнi кiнцiвки Клана засяяли неземним золотавим свiтлом, наче хтось зловив блискавку i змусив ii витанцьовувати навколо долонi.
– Забирай. Чому стала, наче тебе до скелi прикували, чому б я, до речi, був вiд душi радий?
– У тебе немае душi. І чому я маю це робити?!
– Бо ти жiнка, якщо можна так сказати, – ехидно промовив Клан, – я не бажаю бачити нашу Королеву голою.
– Ти правий… Гаразд.
Гелен скинула простирадло з мертвого тiла Уляни, ставши навколiшки, прошепотiла щось на латинi i надiла покiйницi на палець срiбний перстень.
Накреслила тим, що й у Клана, свiтлом на кiнчиках пальцiв зiрку на лiвiй грудi та рiзко встромила в ii центр руку. Покопавшись декiлька секунд у холодному вогкому середовищi, близь якого мала б ховатися душа, нарештi висмикнула руку i серце Уляни разом з нею.
– Врятуйте наш свiт, молю, – поцiлувавши у лоб, мовила Гелен, – Клан, досить роздивлятися земних дiвчат, навiть у нашоi Королеви усерединi повно силiкону, що тут говорити про iнших.
– Якби мiг – так би i залишився людиною…
– Ти не людина, Клане…
– Знаю…
І хоча рана на грудях миттю загоiлась, Клан непокоiвся:
– Гадаеш не помiтять?
– Хiба цi люди коли-небудь помiчають щось, окрiм себе…?
ГЛАВА 4
Це надвечiр’я видалося нетипово живим та рум’яним: сонце, звiсно, i досi залишалося для цього мiста надмiрною розкiшшю, але небо сьогоднi було по-юному рожевим, а повiтря пахло по-весняному квiтково.
Вийшовши з сiроi багатоповерхiвки, яку вона вiдверто ненавидiла, через скупiсть та посереднiсть тоi, дiвчина попрямувала до подруги.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Наші дракони вбивають нас, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
