Посол Царя Царів

Якщо Фiлiпа розумiла, вона правильно повторювала галiсiйською, а Анхелiка – французькою. Не розумiла – вже я переходив на французьку. Заняття часто супроводжувалося приглушеним смiхом – коли до них доходило, що насправдi я бажав сказати, а що воно в мене вийшло.

Раптом менi щось не сподобалося i я пiдняв руку – мовчiть, мовляв. Щось не так, але що саме? Птахи змовкли – першою втямила Анхель. І тут…

Мое татуювання раптом запульсувало. Я подув на трут, запалив гноти i… Через кiлька хвилин, що здалися менi вiчнiстю, на галявину вийшов звiр.

Спочатку я подумав, що це пантера, тобто леопард чорного кольору, проте кiшка була настiльки великою, що якось само собою прийшло розумiння – це чорний тигр.

Науковий редактор. В китайських джерелах е чисельнi згадки про чорних та бiлих тигрiв, що якось пов’язанi з магiею. Бiлi тигри – реальнiсть, вони бували навiть у зоопарках. Повiдомлення про чорних тигрiв час вiд часу надходять з Індii.

Дiвчати зблiдли, Фiлiпа затисла рота руками i я подякував долi, що зi мною – дворянки XVII столiття, якi бували на полюваннях – жодна не загорлала, хоча злякалися… Тигр рушив було до вiдкритих дверей (!!!), потiм зупинився, почав обнюхувати землю, дiйшов до мiсця вбивства, по слiду пройшов за хижу, де лежав труп, повернувся та почав зовсiм по людськi роздивлятися увсебiч.

Несподiвано вийшов ще один тигр, бiлий. До речi, бiльший за розмiрами. На хвильку з’явилася надiя, що вони подеруться, може, навiть, бiлий тигр – посланець свiтлих сил? Дiдька лисого! Хижаки обнюхали одне одного, явно вiтаючись, та рушили до нашоi скелi.

Формально в мене були три пострiли на двох звiрiв, три, бо маленький арбалет за потужнiстю приблизно дорiвнювався пiстолю, тобто проти тигра нiчого не вартий… Але з великого арбалету та з японського карабiну я нiколи не стрiляв. Тобто бити з них – з кiлькох крокiв. Майнуло в головi читане у дитинствi – тигра, мовляв, можна вбити лише тодi, коли ти влучиш мiж очi. Ну це, гадаю, спереду. Пiд лiву лопатку теж мае спрацювати.

Але й стрiляти, не переконавшись у iх намiрах, не можна. Звiрi йшли по наших слiдах.

Чорна Смерть i Бiла Смерть. Я повернувся до покатого боку скелi. А от увiткнути шпагу – пiдставку для рушницi – нiкуди, суцiльне камiння. Несподiвано Анхелiка пройшла вперед, сiла, та, взявши рукою дуло моеi рушницi, поклала собi на плече. А великий арбалет поклала на друге, тримаючи руками за стремено. Тепер я можу зробити два пострiли за кiлька секунд. Тигр з’явився один – чорний.