Посол Царя Царів

В моiй головi закружляли рiзнi гiпотези на кшталт «магiчний маячок», бо у мене вже не перший раз виникла певна пiдозра, адже сам факт моеi появи у цьому свiтi е прямим доказом того, що магiя iснуе – хай я поки й не бачив ii проявiв.

…Тож спершу вiн влаштував менi iспит з латини i володiння зброею, а потiм сказав, що за кiлька мiсяцiв я поiду до Європи, для чого винайму корабель, який спершу зробить гак до Формози… Те саме, що з Киева до Чернiгова через Варшаву… Клаус полiз у рукава китайця (вiдомо, що вони там тримають все що завгодно, навiть грошi).

Нiчого собi! Мiй вихователь тримав в руках мiй портрет, причому виконаний у европейському, а не китайському стилi. Його малювали свинцевим олiвцем, тобто просто шматочком м’якого свинцю.

– Так… Недаремно вiн менi не сподобався… Яке перше правило будь-якоi боротьби? – навiть тут не забувае про навчання!

– Намагайся зробити те, чого нiхто не чекае!

– На каравелу, швидко! З капiтаном я домовлюся. Вона виходить завтра, вербувати батракiв.

Мюллер до Китаю (вiн мав на увазi континентальний Китай) не заiжджав, отже, найняти там нiкого не мiг. А я поки тут роз- беруся.

…Я стояв на палубi каравели. Не певен, що це була каравела в повному розумiннi цього слова, але ii побудували тут, у Макао, i називають саме так.

Інша каравела мала назву «Сан-Паулу», оскiльки була захоплена нами у вiйнi з Португалiею та Іспанiею. (Тривалий час Португалiя перебувала в унii з Іспанiею, тобто Його Високiсть Фiлiп ІV, король Іспанii, за сумiсництвом був королем Португалii.

Іспанськi королi – високостi, а не величностi…)

Ще один двощогловий корабель з косими вiтрилами (здаеться, такi називають латинськими) носив назву «Люме де Ла Марк»[3 - Знаменитий адмiрал морських гезiв.]. На верхнiй палубi вiн мав вiсiм невеликих вертлюжних гармат. На вигляд вони являють собою вiсiм дерев’яних тумб, прикручених болтами до палуби, в якi вставлено залiзнi двозубi вила, i саме на них закрiплено невеличкi гармати. На другий палубi – чотири бiльшi гармати, i ще чотири – у кормовiй надбудовi.

Щоправда, одночасно стрiляти з них не можна, тiльки по черзi, – людей мало. Екiпаж складався з двадцяти п’яти чоловiк, з них майже три чвертi становили метиси або китайцi. Я був двадцять шостим. Офiцiйно я вважався чистокровним бiлим, сином нiмця та голландки, але в це мало хто вiрив, хоча важка рука мого названого батька змушувала змовчати.

За кораблями йшли три джонки, призначенi для перевезення законтрактованих.