Мисливські усмішки (збірник)

Квалiфiкацii, – думаю собi, – в мене особливоi нема, бухгалтерii не знаю, що я, – думаю собi, – робитиму».

Зробився я Остапом Вишнею та й почав писати.

І пишу собi…

192_ – 1955

Отак i пишу

1

Як ви пишете?

З такими запитаннями частенько звертаються слухачi до всiх письменникiв мало не на всiх лiтературних вечорах, де письменники читають прилюдно своi власнi твори.

Звертаються з такими запитаннями вони й до мене.

– Як я пишу?

Колись, замолоду, на такi запитання вiдповiдалося жартома так:

– А так пишу: беру папiр, беру олiвця, сiдаю собi та й пишу собi…

Така вiдповiдь, видимо, не зовсiм задовольняе або, певнiше, зовсiм не задовольняе запитувачiв, бо запитання не припиняються, а навпаки, iх, отаких запитiв, дедалi бiльше; отже, зацiкавленi хочуть, мабуть, щоб я про свою роботу розповiв докладнiше.

Давайте спробуемо.

Тiльки заранi давайте умовимося, що в моiй оцiй розповiдi чи бесiдi не буде нiякiсiньких рецептiв про те, як писати фейлетони, гуморески чи взагалi художнi твори, бо я дотримуюсь тiеi думки, що навряд чи можна когось навчити писати тi чи iншi художнi твори, а от навчитися такi твори писати можна.

Я розкажу вам, коли i як я почав писати гуморески та фейлетони, i, коли вдасться, – розкажу i як я iх пишу.

2

Працювати в газетi я почав пiзненько, тодi, як менi вже стукнуло тридцять з гаком лiт.

Чому?

Я походжу iз селян.

Народився на Полтавщинi. Батьки моi мали дуже багато дiтей i дуже мало грошей. Було це ще за царського часу. Систематичноi освiти батьки дати менi не мали змоги. Закiнчив я сiльську школу. А далi що? Про гiмназiю чи взагалi про якусь iншу середню освiту i мрiяти годi. Що робити? Хазяйнувати вдома – нi на чiм i нi над чим. А батьки, проте, силкувалися будь-що, а повиводити дiтей «у люди». Десь батько дiзнався, що вiн, як колишнiй солдат, мав право вiддати сина на «казьонний кошт» у вiйськово-фельдшерську школу, а таких шкiл на Украiнi тодi була тiльки одна – в Киевi.

Чому саме батькiв привабила вiйськово-фельдшерська школа, а примiром, не земська фельдшерська, яка була ближче, в Полтавi?

У Полтавi треба було найняти для учня квартиру i т. д., а в Киевi все це було «казьонне», хоч за навчання потiм треба було вiдслужити фельдшером у вiйську.

Закiнчив я вiйськово-фельдшерську школу.