Мисливські усмішки (збірник)

Працював фельдшером i далi вже вчився самотужки, щоб скласти екстерном iспит за гiмназiю «на атестат зрiлостi»…

Для цього менi довелося затратити мало не десять рокiв. Виходить, що середню освiту я дiстав уже тодi, коли менi пiдкочувалося пiд тридцять лiт.

Виступаючи перед нашою радянською молоддю, я завжди говорю, що як iй, мовляв, тепер «дуже трудно»: у неi тепер i семилiтки, i десятилiтки, i технiкуми, i унiверситети, i iнститути, i заочнi вищi учбовi заклади, i академii… Не знаеш, за що вхопитися…

Тепер тобi стукнуло двадцять три, – ти вже або iнженер, або лiкар, або педагог, або бiолог, або геолог, або, або, або та ще раз або…

А нам було «значно легше»: закiнчив двi, три, а найбiльше чотири зими освiти, хапайся за батiжок i – «цабе, рябе, тр-р-р-р!».

Книжки читати я любив змалку, все думалося та гадалося, що то за люди такi е на свiтi, що вмiють вiрша скласти, чи книжку написати, але про те, щоб самому щось таке скласти, про це мрiялося…

Фельдшерувати менi пощастило з одним дуже освiченим лiкарем, який кохався в лiтературi, сам писав, чудесно знав украiнську мову, був знайомий з Лесею Украiнкою.

Ну, по службi ото iнодi напишеш якогось там чи акта, чи щось iнше, даеш йому на пiдпис, вiн читае…

Якось вiн мене запитав:

– А ви нiколи не пробували в газети писати?

– Нi, нiколи.

– А ви спробуйте!

Я спробував. Написав невеличкого дописа (не пам’ятаю вже про що!), понiс до редакцii, де мого дописа i викинули в кошик.

Залишив я думку про працю в газетi.

Украiнською мовою я говорив з дитинства. Вчився в росiйськiй школi, бо, як ви знаете, за царя украiнських шкiл на Украiнi не було зовсiм.

Як ми, украiнськi селянськi дiти, говорили й писали, закiнчивши двi-три зими сiльськоi школи або пройшовши солдатську царську муштру?

Хтось колись про нашу говiрку сказав дуже дотепно:

– Ни по-русски, ни по-малорусски, а так – мало по-русски!

Лiкар, з яким я працював, розкрив передо мною красу украiнськоi мови i багато менi допомiг в ii вивченнi.

Книжки, розумiеться, я читав i росiйськi, i украiнськi. І багато читав.

1919 року були спроби виступiв моiх у газетах, але постiйна праця в газетах почалася 1921 року в Харковi, в редакцii газети «Вiстi ВУЦВК».

3

Мову украiнську, вже й лiтературну, я, як на той час, знав пристойно.