На нашем сайте вы можете читать онлайн «Мисливські усмішки (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Юмористическая литература, Юмористическая проза. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Мисливські усмішки (збірник)
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
23 февраля 2013
Краткое содержание книги Мисливські усмішки (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Мисливські усмішки (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Остап Вишня) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
«Мисливські усмішки» відомого українського письменника Остапа Вишні вже понад півсторіччя веселять нас – читати їх без сміху неможливо. Герой цих оповідань – кумедний, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця або лисиці, в поверненні додому – здебільшого без здобичі або і без рушниці чи шапки. Але завжди він іронічний до себе, доброзичливий і наївний, як дитина. І головне для нього – не трофей, а спілкування з природою.
Мисливські усмішки (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Мисливські усмішки (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Чому?
З цього видно, що серйозноi ваги цьому фактовi я не надавав i бути фейлетонiстом чи взагалi письменником не гадав.
Праця в газетi менi полюбилася, кидати ii я не збирався, а думав: хiба мало е працiвникiв у газетi, – i не письменникiв, i не фейлетонiстiв, а прекрасних журналiстiв, без яких газета не може iснувати?
«Працюватиму, – думав я собi, – а там видно буде, на що воно закандзюбиться…»
Працював я, треба вам сказати, залюбки, працював iз захватом.
Зранку в редакцiю приходив, вискакував на годинку на обiд, i перед свiтом другого дня приходив додому.
Життя минало в редакцii.
Був я i за перекладача, i за редактора мови, i за зав. вiддiлами, i за секретаря редакцii, i за редактора журналу «Червоний перець», i за редактора лiтдодаткiв.
Не одночасово, розумiеться.
А то одночасово у «Вiстях» я був за редактора мови й за фейлетонiста, а в «Селянськiй правдi» за вiдповiдального секретаря.
Попрацювалося, – нема де правди дiти!
Разом iз «Вiстями» видавалася i газета «Селянська правда», яка першi часи шкутильгала, бо часто мiнялися редактори.
Я в «Селянськiй правдi» працював за секретаря.
Сидиш, було, в кiмнатi, заходить товариш:
– Драстуйте! Я – ваш редактор!
– Дуже приемно!
Дивишся, за мiсяць-пiвтора вже це «дуже приемно» говориш iншому товаришевi.
Редакторами «Селянськоi правди» довший час були товаришi, якi, приiхавши до Харкова, чекали призначення на роботу.
– Попрацюйте в «Селянськiй правдi», доки пiдберемо вам вiдповiдну роботу!
Часто й густо редакторство в «Селянськiй правдi» – то була робота за сумiсництвом.
Газета виходила тричi на тиждень.
Отож i було, як правило:
– Ви робiть, а я забiжу перегляну!
– А передова?
– І передову напишiть!
– А про що?
– Пишiть про кооперацiю!
– Та минулого разу писали про кооперацiю!
– Нiчого, нiчого! Не пошкодить! Пишiть про кооперацiю!
Обов’язково, було, редактор забiжить переглянути передову.
– Добре написано, дуже добре! Тiльки кiнця нема!
– Як нема?
– У кiнцi додайте: «А через те давайте хлiб i конi для Червоноi Армii!»
Писалася передова про мiжнародне становище, про культосвiтню на селi роботу, все’дно кiнець додавався обов’язково:
«А через те давайте хлiб i конi для Червоноi Армii».
– Та якось воно тут вродi…
– Нiчого, нiчого! Добра якась душа прочитае та, дивись, iще раз вивезе хлiба на продпункт! Друковане слово – воно свое робить!
Був i такий редактор.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Мисливські усмішки (збірник), и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Похожие книги
