На нашем сайте вы можете читать онлайн «Темна синя вода. Ручай». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фантастика, Историческая фантастика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Темна синя вода. Ручай

Автор
Дата выхода
31 мая 2018
Краткое содержание книги Темна синя вода. Ручай, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Темна синя вода. Ручай. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Радій Радутний) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Радій Радутний (нар. 1969 р.) – відомий український письменник, автор фантастичних творів та бойовиків, після деякої творчої паузи виступив з монументальним циклом.
В історико-фантастичному циклі «Темна синя вода» планується не менше трьох книг. Перший роман – «Темна синя вода. Джерело» – вийшов у видавництві «Фоліо» в 2016 році й одразу зажив широкої популярності серед читачів.
«Темна синя вода. Ручай» – це другий роман із серії подорожей в минуле України, де всі подробиці тогочасного життя виписані автором зі знанням тих реалій, чого б вони не стосувалися – побуту, масштабних вікопомних подій у нашій історії чи відомих постатей.
Химерна доля зібрала кількох героїв у Києві ХVIII століття, де ще зовсім немає таких знайомих нам орієнтирів, де все – інакше. Троє чоловіків й одна молода жінка. Кожен несе в собі якусь моторошну таємницю. Один – наш сучасник, що побував у бувальцях, знає війну не з переказів. Інші, схоже, із майбутнього, десь так через пару століть. Вони вимушені гуртуватися, бо на кожному кроці на них чекає смертельна небезпека, вона – скрізь…
Темна синя вода. Ручай читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Темна синя вода. Ручай без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Просто спiкiрував, ревнув над головою форсажем, з пiке виходячи, вертикальною свiчкою угвинтився в байдуже небо й полетiв наздоганяти своiх.
Бiс його зна, чого йому треба було. Може, просто вирiшив налякати. І знаете що? Йому це вдалося. Бачте, досi поглядаю на небо.
Тутешне небо було також байдужим, але сильно вiдрiзнялось за кольором. У спекотних краях воно блiде, а в нас – блакитне. На пiвночi – сине-сине, як справжне море, але там iнша бiда – крижинок на тому морi настiльки багато, що й воду рiдко побачиш, а як побачиш – значить, через кiлька годин ляже на землю холод.
Не варто там людям жити. Їй-богу, не варто.
Ми йшли багато годин й мiнялися, а нiхто й не думав нас доганяти.
От ми й iшли, аж поки не почало сутенiти. І конi почали спотикатися, i ми позiхати, i Галя вiдверто клювала носом.
Першим почав роззиратися на всi боки Альберт. Я вже звик до його манери рухатись надто вже рiзко та швидко. Звик-то звик, та заздрити не перестав, але то вже деталi. Маю пiдозру, що й помiтити нащадок встигав значно бiльше, анiж я, й цiлком можливо, що бiльше, анiж ми з Ігорем, разом узятi. От Галю я в рахунок не взяв, а даремно.
– А он, гляньте, якась стежка! – раптом змахнула вона рукою.
– І що? – сонно вiдгукнувся Ігор без особливого iнтересу. Ясна рiч – його ж черга була на конi iхати. Якби йшов – мабуть, одразу б зрозумiв, що до чого, й зацiкавився би.
– Кемпувати берайт, – майже зрозумiло бовкнув Альберт, й не чекаючи вiдповiдi, розвернувся до стежки.
Вже повертаючи, я дотямив, що Альберт пропонуе пiдготуватися до розбиття табору.







