На нашем сайте вы можете читать онлайн «Темна синя вода. Ручай». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фантастика, Историческая фантастика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Темна синя вода. Ручай

Автор
Дата выхода
31 мая 2018
Краткое содержание книги Темна синя вода. Ручай, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Темна синя вода. Ручай. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Радій Радутний) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Радій Радутний (нар. 1969 р.) – відомий український письменник, автор фантастичних творів та бойовиків, після деякої творчої паузи виступив з монументальним циклом.
В історико-фантастичному циклі «Темна синя вода» планується не менше трьох книг. Перший роман – «Темна синя вода. Джерело» – вийшов у видавництві «Фоліо» в 2016 році й одразу зажив широкої популярності серед читачів.
«Темна синя вода. Ручай» – це другий роман із серії подорожей в минуле України, де всі подробиці тогочасного життя виписані автором зі знанням тих реалій, чого б вони не стосувалися – побуту, масштабних вікопомних подій у нашій історії чи відомих постатей.
Химерна доля зібрала кількох героїв у Києві ХVIII століття, де ще зовсім немає таких знайомих нам орієнтирів, де все – інакше. Троє чоловіків й одна молода жінка. Кожен несе в собі якусь моторошну таємницю. Один – наш сучасник, що побував у бувальцях, знає війну не з переказів. Інші, схоже, із майбутнього, десь так через пару століть. Вони вимушені гуртуватися, бо на кожному кроці на них чекає смертельна небезпека, вона – скрізь…
Темна синя вода. Ручай читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Темна синя вода. Ручай без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Там ще, кажуть, планували ляха коневi пiд ноги кинути, але чи то коштiв не вистачило, чи з якихось iнших причин. Ще… здаеться, була якась пригода з польською панночкою…
– Досить, досить, досить, – замахав Ігор руками. – А ти, Юро?
– Ну, що, що, – здвигнув плечима i я. На вiдмiну вiд Галi, колихатись у мене було нiчому (точнiше, дещо було, але вiд руху плечей не колихалося. Тож нiхто не задивився, i слава богу.)
– Був такий гетьман. Аристократ, землевласник. Погиркався з сусiдом-поляком, поiхав до короля по суд, той його послав.
Галя дивилась на мене здивовано. Мабуть, версiя трохи вiдрiзнялась вiд канонiчноi.
Але хитрий Ігор почав дуже здалеку, й що тут зробиш? – заслухався навiть я!
– …i якщо для нас Полтава – маленьке тихе мiстечко, Кругла площа та Бiла Альтанка, – Галю, доводилося бувати в Полтавi?…
– Ще музей авiацii, – похмуро бовкнув я, щоб Галя не встигла вiдповiсти.
– Авiацii? – здивовано пiдняла вона брови.
– Це машини такi, – Ігор недбало змiв у кошик величну галузь, на мить затнувся i мстиво притоптав зверху:
– …а також Миргород iз калюжею, Пирятин з млинцями з маком та сувенiрами, Гадяч з бджолами, Решетилiвка з вишиванням бiлим по бiлому, Лубни з куманцями, Лохвиця з глиняними пiвниками, Опiшня з глечиками…
Вiн зробив паузу, але я мовчав – бо про пирятинську квадратну вежу, що знялася у «Королевi бензоколонки», Галя не зрозумiе, а бiльше нiчим примiтним полтавськi мiстечка в моi часи не уславилися.
Та й приемно було, що полтавськi народнi промисли дожили аж до Ігоревих часiв. Непоганi, значить, часи.







