Темна синя вода. Ручай

Хоча про авiацiю двадцять другого столiття я б, звiсно, послухав охочiше. Тiльки ж мовчить вiн, негiдник такий, про авiацiю.

Негiдник ввiчливо почекав ще з секунду, а потiм продовжив:

– То у славнi, точнiше, безславнi часи похмельниччини це було поле бою. Спочатку запорожцi – Іван Виговський… е-е-е… Юрiю, це тодiшнiй Янукович.

– Яну… хто? – перепитала Галина.

– Ай, це такий… коротше кажучи, гетьман дуже проросiйськоi орiентацii. Так от. Владу вiн здобув незаконним шляхом, усунувши свого дуже слабкого попередника.

Юрiю, чого чмихаеш? Аналогiю вловив?

– Ага.

Я кивнув. Мабуть, iсторiя i справдi рухаеться по спiралi, а украiнська – так особливо. За слабким гетьманом правильноi орiентацii на трон видираеться гетьман сильний, але орiентацii неправильноi. Цiкаво, чи народ тодi на Майдан не вийшов?

Виявилось, що вийшов, i навiть бiльше – збунтувалися запорожцi.

– …перти вiйськовою силою проти Сiчi Виговський не ризикнув i влаштував запорiжцям блокаду.

Як i блокада з моiх часiв, та вдарила не зовсiм по тих, по кому планувалося – не так по Сiчi, як по славному мiсту Полтавi та навколишнiх фермерах, чи як там вони тодi називались. Бо не стало кому продавати збiжжя. У моi часи проблему з блокадою вдалося розрулити бiльш-менш мирно, але ранiше украiнцi були рiшучiшi, й Полтава повстала. Але Виговський гукнув татарiв i Полтаву спалив.

– Все це, звичайно, цiкаво…

Менi й справдi було цiкаво, але, по-перше, неприемно було дивитися, як Галя заслухалась, а по-друге, лекцiя про нинiшнi часи була б доречнiшою.

Я так i сказав. Про доречнiсть, звiсно, а не про Галю. Втiм, не маю жодного сумнiву, що перша причина мого незадоволення також нi для кого не лишилася таемницею. Але нехай iм. Друга нагальнiша.

– Можна й про нинiшнi, – знизав плечима Ігор. – З чого починати?

– Ab ovo, – хизонувся i я. – Цебто, з яйця.

Хизування пройшло надаремно, Галя лише розгублено клiпнула.

А от Ігор негайно промашкою скористався.

– Це латинська приказка така, – пояснив вiн, випадково пiдсовуючись ближче до Галi – типу, щоб краще чула. Означае «з самого початку». Римляни починали обiд з яець, от i вигадали… Але то таке. Що ж, почнемо з самого початку.

Вiн замислився, пiдiбрав паличку, покопирсався нею в купi прiлого листя. Звiдти вискочило кiлька жучкiв, а великого нiчого не вискочило.