Перекручена реальність

В його ходi навiть по такiй мiзернiй площинi вiдчувався крок вiйськового: плечi рiвнi, а пiдборiддя – геть пiднесене вгору.

Суддя Ольга Дорош, так звали цю жiнку, вiдкрила товстий том кримiнальноi справи. Сьогоднi – звичайне судове засiдання в справi Забарова за частиною першою статтi 115 «Умисне вбивство»… Звичайне – та не звичайне. Вбивства суддi доручили розглядати нещодавно. Та про це учасники засiдання, якi наразi не зводили з неi очей, не здогадувалися. А всюдисущi адвокати знали та помовчували… Проте суддя вела справу досить впевнено.

Пiсля формальних процедур вже почали допитувати свiдка Лисенка, коли раптом дверi розчинилися, й до зали влетiла груба, яскраво нафарбована дiвчина з довгим вибiленим волоссям. З-пiд ii куцого джинсового сарафану вилискували товстi литки. За дiвчиною ледве протиснувся оператор, приосадкуватий парубок у шкiряних штанях та кiнокамерою на плечах.

– Пробачте, що так запiзно… Алла Жинсовська, 21 канал, – рiшуче вiдрекомендувалася дiвиця та кинула операторовi.

– Дмитре, постiй тут…

Голос в неi був занадто верескливим для такого дебелого тiла i через це разив слух. Допоки збитi з пантелику конвойнi дивилися на суддю, метикуючи чи не з ii дозволу в залi буде провадитися зйомка, новоприбула притулила мiкрофона до рота. Звикла до всього на свiтi, суддя на мить розгубилася. Вона навiть трохи почервонiла вiд такоi нахабностi, та потiм пiдвелася, i мiцно схопившись за спинку свого просидженого за 10 рокiв суддiвства крiсла, аж занадто чiтко вимовила:

– З якоi рацii? Я не надавала дозволу провадити зйомки.

Прошу вас негайно залишити зал засiдань!

Конвой нарештi оговтався й зiскочив з мiсць. Журналiстка, розумiючи, що зараз ii виведуть, звернулася до суддi:

– Вибачте, в мене не було часу отримати дозвiл…

– Я нiчого не маю проти вашоi присутностi на судовому процесi як глядача… І для цього не потрiбно мати нiякого дозволу. Засiдання – вiдкрите, й будь-який громадянин мае право тут сидiти. Але я – проти зйомки в залi суду! Прошу оператора залишити зал.

Дiвчина напевно була готова й до такого розгортання подiй. Вона прожогом повернулася обличчям до камери й почала своiм пронизливим голосом квапливо наговорювати текст:

– Суддя забороняе нам знiмати судове засiдання! Ось така в Украiнi свобода слова! 21 канал мав намiр зробити репортаж про нашумiле, за бiлого дня, вбивство у спальному районi мiста…

Останнi слова Алла Жинсовська вимовляла вже в коридорi, куди ii вiдтiснив конвой.