Перекручена реальність

– Ольго…

– Володимирiвна…Там було написано на дверях…

– Ольго Володимирiвна… І що менi робити? Менi потрiбна картинка процесу… Менi потрiбно зняти очi пiдсудного великим планом, коли прокурор його заганяе в кут своiми пiдступними питаннями … Менi потрiбна сенсацiя! Розумiете?

– Немае тут нiякоi сенсацii, Алло. Це дуже заплутана справа… Чому ви вирiшили висвiтлювати саме ii? Що в нiй особливого?

Дiвчина знизала плечима.

– Я ж казала…Редакцiйне завдання…

– Завдання-не завдання, мене це не стосуеться, – вимовила суддя.

 – Ви маете право бути присутньою на судовому засiданнi, i нiхто не може позбавити вас цього права, бо засiдання – вiдкрите…

… Оператора вона знайшла у найближчiй кав’ярнi. Замовивши i собi фiлiжанку кави з лiкером, Алла проiнформувала колегу про подальшi дii.

– Так… Чекаемо до кiнця дня… Знайдемо укриття у дворi… Там пiд деревом я вже придивилася зручне мiстечко… Звiдтiля знiмемо, як цього Забарова вантажитимуть до тюремноi машини.

Так i зробили.

Сiли на напiвзруйновану заiржавiлу гойдалку i почали чекати.

…Повз них все ще бiгли люди у своiх щоденних справах… Ввечерi, вже вдома, декотрi з них вмикнули телевiзора, вмостилися з комфортом бiля екрану i побачили свiженький репортаж Алли Жинсовськоi… Потiм перемикнули – а там передача «Час суддi». Так ось що дiеться за тими сiрими мурами! Простора кiмната… Прокурор, адвокати… Яке захоплююче дiйство! А ось i пiдсудний…. В домашньому кремовому светрi. Красень та й годi… Не визнае, звичайно, що згвалтував шляхетну красуню.

Та прокурор – молодця! Таки загнав негiдника в кут своiми каверзними питаннями. Суддя сидить – анi пари з вуст: уважно слухае пiкiрування адвокатiв з прокурором. А тут ще й тещу пiдсудного пiдвезли в якостi свiдка. Та розповiдае, що пiдсудний i до неi намагався залицятися, тож вiд такого нахаби усього можна очiкувати. Адвокат виголошуе промову у стилi Плевако. Нарештi мерзотник-пiдсудний дiстане свое. Катюзi по заслузi!.. Обиватель позiхае й лiзе у свое лiжко, яке дякувати Боговi, зовсiм не схоже на нари. Тепленьке i затишне, як i пристало чеснiй та поряднiй людини.

«А цiкаво та прокурор притисла пiдсудного, – щось i помислив чесний та порядний громадянин перед тим, як впасти у короткочасне забуття. «А адвокатка схожа на дiвицю, яку бачив сьогоднi бiля колишнього дитячого садка… Така сама вгодована…».

2

Журналiстка пiшла, а в головi засiло дурне слово «сенсацiя».