Діамант Раджі=The Rajah’s Diamond

Завдяки щасливому випадковi й певнiй протекцii Гаррi, осиротiвши, дiстав посаду особистого секретаря генерал-майора сера Томаса Ванделера, кавалера ордена Лазнi. Шiстдесятирiчний сер Томас був норовливий i владний, його гучний голос луною озивався по кiмнатах. За якiсь послуги, про характер яких часто шепотiлися, а потiм не раз спростовували тi чутки, кашгарський раджа подарував цьому офiцеровi шостий iз уславлених у свiтi дiамантiв. Подарунок з незаможного генерала Ванделера зробив багатiя, а з невiдомого i не дуже люб’язного солдата – справжнього свiтського лева: власника Дiаманта Раджi запрошували в найвишуканiшi кола, знайшов вiн собi й дружину – молоду, вродливу, шляхетного роду, ладну назвати той дiамант своiм навiть коштом шлюбу з сером Томасом Ванделером; всi тодi гомонiли, що коштовнi каменi притягують один одного: адже ледi Ванделер не тiльки сама була самоцвiтом найчистiшоi води, а й з’являлась у товариствi в найкоштовнiшiй оправi, чимало тямущих людей казало, що вона належить до гурту отих трьох або чотирьох жiнок, що найкраще вдягаються в Англii.

Секретарськi обов’язки Гаррi були нiби й не дуже обтяжливi, але вiн вiдчував знехiть до всякоi тривалоi роботи, замастити пальцi чорнилом – завеликий для нього клопiт; натомiсть чар i туалети ледi Ванделер часто витягали його з бiблiотеки до будуара. Гаррi найлюб’язнiше поводився з жiнками, залюбки теревенив про моди i був найщасливiший, коли траплялася нагода покритикувати вiдтiнок стрiчки або побiгти з дорученням до модистки.

Зрештою генерала, навiть як на вiйськового командира не вельми терплячого, прорвало, вiн пiдвiвся й повiдомив секретаря, що вже не потребуе його послуг, додавши до своiх слiв пояснювальний жест, який украй рiдко вживаеться мiж джентльменами. Дверi, на жаль, були вiдчиненi, i Гаррi сторч головою полетiв сходами вниз.

Пiдвiвся Гаррi, трохи забившись i тяжко засмутившись. Життя в генераловiм домi напрочуд вiдповiдало його вподобанням: вiн, хоч i не дуже певно, але пiдтанцьовував у шляхетному товариствi, майже нiчого не робив, iв найласiшi страви i щиро тiшився можливiстю бути поряд з ледi Ванделер, яку в своему серцi називав найнiжнiшими iменами.

Вiдчувши на собi гнiв офiцерськоi ноги, Гаррi заквапився в будуар i розповiв про свое нещастя.