Острів Скарбів / Treasure Island

Бiля цього останнього хрестика тим самим червоним чорнилом дрiбним чiтким почерком, що дуже вiдрiзнявся вiд карлючок капiтана, було написано:

«Бiльша частина скарбу тут».

На зворотному боцi карти тим самим почерком були написанi такi пояснення:

«Високе дерево на схилi Пiдзорноi Труби, напрямок на пiвнiч вiд пiвнiч-пiвнiч-сходу.

Острiв Скелета схiд-пiвдень-схiд i на схiд.

Десять футiв.

Злитки срiбла в пiвнiчнiй ямi. Знайдеш ii, йдучи узлiссям зi схiдного боку, за десять сажнiв на пiвдень вiд Чорноi скелi, просто проти неi.

Зброю знайти легко, вона в пiщаному горбi на пiвнiчному кiнцi Пiвнiчного мису, тримаючись на схiд i на чверть румба до пiвночi.

Д. Ф.»

І все. Та хоч як це було коротко й незрозумiло для мене, але сквайра i доктора Лiвсi записи цi захопили.

– Лiвсi, – заявив сквайр, – вам треба негайно покинути вашу кляту лiкарську практику. Завтра я вирушаю до Бристоля. За три тижнi – та якi там три тижнi… за два тижнi… за десять днiв ми матимемо найкраще судно, сер, i найдобiрнiший екiпаж в Англii.

Гокiнс буде в нас юнгою. З тебе вийде неабиякий юнга, Гокiнсе. Ви, Лiвсi, – корабельний лiкар. Я – адмiрал. Ми вiзьмемо з собою Редрета, Джойса i Хантера. Погожий вiтер швидко домчить нас до мiсця. Вiдшукати там скарб буде зовсiм не важко. І в нас стане стiльки грошей, що хоч iж iх, хоч купайся в них, хоч засипайся ними з головою…

– Трiлонi, – вiдповiв лiкар, – я iду з вами. І ручуся за себе й за Джiма, що ми обидва виправдаемо ваше довiр’я.

Є тiльки одна людина, якоi я побоююсь.

– Хто це? – вигукнув сквайр. – Назвiть менi цього негiдника, сер!

– Це ви, – вiдповiв лiкар. – Бо ви не можете тримати язика за зубами. Не тiльки ми знаемо про цi папери. Розбiйники, якi вчинили напад на корчму цiеi ночi, хоробрi, вiдчайдушнi шибайголови, а решта, що лишалася на борту того вiтрильника, – ще бiльшi, насмiлюся сказати. За всяку цiну вони намагатимуться здобути цi грошi. Жоден iз нас не повинен ходити поодинцi, поки ми не вийдемо в море.

Я i Джiм лишимося тут до вiд’iзду. Ви берiть з собою Джойса i Хантера i iдьте до Бристоля. І жоден iз нас не повинен нiкому казати нi слова про нашу знахiдку.

– Лiвсi, – вiдповiв сквайр, – ви завжди маете рацiю. Я мовчатиму, як могила.

Part two

The Sea-cook

Частина друга

Корабельний кок

7

I Go to Bristol

It was longer than the squire imagined ere we were ready for the sea, and none of our first plans – not even Dr.