Острів Скарбів / Treasure Island

Гаррi, бiжи i схопи його!

Один з тих, що сидiли бiля дверей, негайно схопився з мiсця i побiг наздоганяти втiкача.

– Коли б вiн був навiть адмiрал Гок, я й тодi змусив би його платити! – кричав Сiльвер.

Потiм, раптом вiдпустивши мою руку, спитав:

– То як його звуть? Ти сказав, Чорний… як далi?

– Пес, сер! – вiдповiв я. – Хiба мiстер Трiлонi не розказував вам про пiратiв? Це один з тих, що на нас напали.

– Що?! – заревiв Сiльвер. – У моему домi! Бене, бiжи на допомогу Гаррi.

То це один з тих негiдникiв?.. Це ти пив з ним, Моргане? А йди-но сюди.

Чоловiк, якого вiн назвав Морганом, – старий, сивий моряк, з обличчям, неначе виточеним з червоного дерева, – покiрливо вийшов наперед, жуючи тютюн.

– Ну, Моргане, – суворо спитав Довгий Джон, – ти бачив коли-небудь цього Чорного… як там його… Чорного Пса?

– Нiколи, сер, – вiдповiв Морган, уклонившись.

– І навiть не чув його iменi?

– Не чув.

– Слово честi, Томе Морган, це твое щастя! – вигукнув корчмар.

– Якщо ти плутатимешся з такою наволоччю, ноги твоеi бiльше не буде в моему домi. Запам’ятай це. А про що ж вiн з тобою говорив?

– Не пригадую точно, сер, – вiдповiв Морган.

– А що в тебе на плечах – голова чи пивний казан? – закричав Довгий Джон. – Чули? Вiн не пригадуе точно! Може, ти не пригадуеш точно, з ким навiть розмовляв, га? Ну, говори, про що ви там базiкали – про подорожi, про капiтанiв, про кораблi? Викладай! Про що ви базiкали?

– Ми гомонiли про кiлювання, – вiдповiв Морган.

– Про кiлювання, кажеш? Дуже пiдходяща штука, особливо для тебе. Ну гаразд, вiдчалюй на свое мiсце, Томе…

Коли Морган знову сiв за свiй столик, Сiльвер таемничо нахилився до мого вуха i конфiденцiйно прошепотiв:

– Чесний чолов’яга цей Том Морган, тiльки страшенно дурний. А тепер, – сказав вiн уже голосно, – пригадаймо… Чорний Пес… Нi, не знаю такого iменi. І все-таки я десь бачив цього негiдника. Ага!.. Вiн, здаеться, частенько заходив сюди зi слiпим жебраком.

– Так, так, це був вiн! – вигукнув я. – Я знав i того слiпого. Його звали П’ю.

– Правильно! – вигукнув Сiльвер, на цей раз дуже схвильований. – П’ю! Саме так його i звали. На вигляд вiн був справжнiм пройдисвiтом! Якщо ми тепер спiймаемо цього Чорного Пса, ото буде радiсть для капiтана Трiлонi! У Бена добрi ноги. Небагато морякiв бiгають краще за Бена. Вiд нього вiн не втече, от повiр менi.