Травень

До слiв бабусi i мами був глухий, бо думав, що вони не розумiють мене.

Одного разу до бару зайшов Семен, на прiзвисько Бритий, з двома друзями. Я, немов колода, пiдпирав барну стiйку. Вiн пiдiйшов i сказав: «Бидло, ходiмо на вулицю!» Бувши добряче на пiдпитку, я швидко протверезiв, страх залив ноги свинцем i я не мiг поворухнутися. «Тобi кажу, ходiмо на вулицю!» – гаркнув вiн i пiшов на «вихiд».

Я поставив пляшку з пивом i подивився на своiх приятелiв. Вони подивилися, немов курчата при виглядi коршака. Нiхто не хотiв потрапити пiд колiю експреса «Кулак Бритоголового – Пiдлога».

В моему п’яному мозку жеврiла, мов вуглинка, надiя, що все буде гаразд. «Боягузи клятi», – прошепотiв я адресуючи слова своiй давнiшнiй компанii i йшов на вулицю. Там – чекали на мене. «Я камiкадзе – промайнула думка».

– Ну, що, будеш виставлятися? – крiзь зуби цiдив Бритий.

– За що? – Говорив, наче не розумiючи.

– Не включай дурника! Ти вже давно зависаеш тут, а ще не пригощав хлопцiв. Хочеш тут тертися – маеш розщедритися.

– В мене немае грошей, хлопцi!

Кулак вже летiв, мов комета в орбiту моеi щоки. Удар легко вибив з рiвноваги, i я гепнувся просто на запльовану брукiвку. Ворог не угомонився i взявши за барки продовжував мене товкти. Я намагався закривати обличчя руками, удари градом сипалися, i я нiчого не мiг вдiяти. Приятелi Бритого гиготiли, а моi спроби виборсатися, викликали у них новi вибухи конячого смiху. Товаришi кинули мене напризволяще, немов собаку пiд мостом в мiшку, коли та набридае.

Нiхто не вийшов подивитися, що тут коiться, нiхто не спробував завадити розправi, це шокувало мене. Коли вже починав непритомнiти, коли все обличчя було заюшене в кров i я не вiдчував болю – хтось одним махом скинув з мене Бритого, мов кота зi столу i той упав на брукiвку поряд зi мною, приятелi Семена стояли мов укопанi й нiчого не могли вдiяти.

Моiм рятiвником був Данило, але ми не були тодi ще знайомi. Я лежав обiпершись спиною об стiну забiгайлiвки, i стiкав кров’ю. Вiн допомiг пiдвестися i повiв мене, мов бабуся гарбуза з городу, обхопивши однiею рукою.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=48813093) на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.