Елла

Та й вони, м’яко кажучи, не долюблюють таких як ви.

– Таких як я? Це – чаклунiв?

– Так, вони винять в тому, що сталось злi сили. Важко iх винити. Коли трапляеться щось подiбне – люди першим дiлом винять темних чаклунiв. – лорд змочив горло теплим вином. – Є ще дiвчинка, Соня. Вона у замку, допомагае нам, але не займайте ii поки що, хай усе це просто переживе.

– Гаразд, як скажете.

До кiмнати увiрвався озброений чоловiк, справжнiй вiк якого приховувала густа борода. В однiй руцi воiн тримав сокиру, при цьому на поясi висiв меч i такий же за спиною.

– Сер Томас, ви саме вчасно. – Френсiс Сатон зайняв позицiю мiж чоловiком i Еллою. – Томас Прiт ваший провiдник, вiн з мiсцевих i единий бажаючий хто погодився пiти з вами.

– Приемно позн….

– Я готовий виступати. – рiзко перебив дiвчину лицар.

– Добре, але я маю намiр виiхати на свiтанку i ще було б краще поспiлкуватись з мешканцями.

– Я не маю намiру так довго чекати.

Грiзний погляд не сподобався Еллi, але вона не хотiла в нiчнiй пiтьмi iхати бозна-куди, тим бiльше, невiдомо з чим маючи справу.

– А я маю намiр добре вiдпочити! – рiшуче вiдповiла дiвчина. – Я подолала не малий шлях i…

– Я теж, проте не маю намiру зупинятись! – стояв на своему чоловiк.

– Зi слiв лорда Сатона напади вiдбувались уночi, тому безглуздо i нерозумно саме зараз вирушати…

– Я не бажаю з тобою це вирiшувати. Лорде Сатон, я хочу якнайшвидше вирушити!

– Розумiю.

Щоки дiвчини надулись, немов дiвчина набрала повний рот води.

– Добре! – повiльно видихнувши, промовила Елла Райс. І знявши важкий верхнiй одяг, додала. – Нам дещо знадобиться.

Дiвчина потягнулась до сумки, шукаючи потрiбну пляшечку. Сноррi зробивши кiлька кiл довкола шиi господарки, виплигнула на стiл, з недовiрою все обнюхуючи.

– Гарнi вийдуть рукавицi. – тихо до себе промовив Томас Прiт.

Елла лише кинула миттевий косий погляд на лицаря, продовжуючи нишпорити в сумцi.

– Ось! – Дiвчина дiстала пузир з прозорою рiдиною. – Це допоможе нам краще бачити в пiтьмi.

– Справдi? – зацiкавлено запитав лорд Сатон, пiдiйшовши ближче, щоб краще роздивитись.

– Так! Достатньо кiлька крапель. Правда, можливi побiчнi ефекти.

– Це ж якi? – з недовiрою запитав Томас.

– Волосся може трiшки змiнити забарвлення….стане бiльш свiтлiшим, скажемо так. В когось очi ставали подiбнi до котячих.