Біла ріка

– Нiц вiри нема нiкому, нiкому не можна вiрити, тiльки Богу любенькому! – при цих словах жiнка перехрестилась.

Здiйнявся вiтер, i лiс подав голос, зашумiв, засвистiв монотонно. Почався дрiбненький дощ, i жiнки почали розходитись.

– Це знов ек дощi будут йте тижнями – усе погние. Якбе Бог дав сонечко, щоб хоч сiна встегли поробети.

Дорогою проiхала фiра, позаду неi бiгла кобила з маленьким лошам. Жiнка з сусiдньоi хати вибiгла з путнею[15 - Путня – вiдро.] збирати цiнне коняче добриво, що лишилося на дорозi.

Небо над Марковою кичерою набувало iнтенсивнiших кольорiв. Спочатку це не впадало так у вiчi, було ледь помiтно, але що далi – то воно ставало темнiше, i вже за пiвгодини нагадувало води свiтового океану, що ось-ось заллють свiт. Темнi фiолетово-синi, аж чорнi, хмари перекочувались по небу: наближалась буря. Повiяло холодом. На тiй сторонi, на Галiцii, вже йшов сильний дощ, вiтер посилювався, i лiс шумiв ще сильнiше. Анна Петришканова вибiгла на двiр з пасхальним кошиком i прикрикнула на дiтей, що заворожено дивилися на кичеру:

– Юрiй, Єлена, ану марш у хату! – малi були двiйнятами, i скрiзь ходили разом.

Малi побiгли до хати. Перш як зайти всередину, Анна ще раз обернулась, поглянула на гору, що була найвища на всю Галiцiю та Буковину. Небо геть зчорнiло. Кошик, у якому вона святила цього року Дору на Пасху, Анна поклала на ганку, повернувши його в бiк Галiцii, звiдки летiла буря. На подвiр’я забiг ii наймолодший синочок Михайло.

– Михайлику, скаже Єленi, шоб запалела пiч i кенула у шпаргат

зiлле!

Трави висiли над сволоком. Це було сухе зiлля, свячене торiк на Івана Зiлевого. Єлена розпалила пiч i жбурнула у шпаргат трохи цiеi трави. Почали падати першi великi дощовi краплi. Анна стояла на ганку, вдивляючись, як хмари заповнювали небо на цiй сторонi Черемоша. З села долинали поодинокi дзвони зi староi дзвiницi, – видко, прибiг паламар, щоб вiдiгнати бурю вiд села. Анна перехрестилась i зайшла до хати.

ФОРТУНА[17 - Фортуна – буря, ураган.]. ВІЙНА

Крутiж iсторii захопив гори у свою водоверть. У Карпатах новини про початок вiйни з’явилися чи не найпiзнiше на континентi. Якось уночi через мiст на Яблуницi переiхала велика колона машин; частина пройшла вбрiд на Сокiльцi.