Громадянин

У нападi сказу i вiдчаю вiн вбивае насильникiв, проте кохану вже не повернути. Поховавши свою дiвчину у безкрайньому космосi, наш герой покидае цю зоряну систему i спрямовуеться в довгий поодинокий полiт до нового життя.

    (Першу частину пригод Макса Шнiтке читайте в книзi «Технолог».)

Глава 1

– Бос, через п'ять хвилин вихiд iз стрибка – повiдомлення корабельного ШМ вивело пiлота iз стану напiвдрiмоти.

– Зрозумiв, Болт – вiдповiв вiн ШМ, влаштовуючись в ложементi – активний щит на 100 % потужностi на передню пiвсферу.

– Вихiд через 10, 9,…3, 2, 1 – невеликий кораблик, оповитий веселковим пухирем, з'явився в порожньому космосi, як би нiзвiдки, i слiдом за ним пропало дзеркало порталу гiперпереходу.

– Система 66-15Г-108Ф – вiдрапортував бортовий мозок – штатний вихiд в зонi планетарноi маси газового гiганта.

Пiлот проглянув iнформацiю про систему, яка знаходилася в трьох добах польоту в пiдпросторi вiд тiеi, де вiн провiв останнi декiлька мiсяцiв «просунутим» рабом на збагачувальнiй фабрицi.

Мiсцеве свiтило – блакитний гiгант, шiсть мертвих i безатмосферних планет, з яких двi – газовi гiганти. Ось в зонi останнього з них i вискочив iз стрибка його «Белз» – вiйськовий шахтарський кораблик подвiйного призначення – вiн його викрав у рабовласникiв, прихопивши ще випадково трохи цiнноi сировини, яку збирався продати по прильоту на мiсце. Цим мiсцем наш герой вибрав одну з вiльних систем Торгового Союзу Брилар – одного з держав-засновникiв Спiвдружностi.

Нiчого цiкавого в цiй частинi простору не було, тому подивившись трохи на мiсцеве свiтило, вiн вiддав наказ на наступний стрибок:

– Болт, розгiн в систему 32-12Г-108Ф.

– Виконую, пiлот.

Так само, як i вперше, переобтяжене суденце довго розганялося, поки не набрало необхiдну кiлькiсть енергii для стрибка, пропавши потiм iз звичайного космосу.

Макс задумливо лежав на лiжку у своiй каютi, розташованiй вiдразу за перегородкою рубки i пiдводив сумнi пiдсумки останнiх днiв: майже усi три доби гiперпереходу вiн намагався забути про свою втрату.

Але як тiльки йому згадувалася Марта, у нього пропадав iнтерес до життя – вiн припиняв харчуватися, iгнорував тренажер – та вiн навiть заснути нормально не мiг в такому станi, не кажучи вже про якi-небудь дii з кораблем. Хвала Древнiм, що в процесi стрибка усiм управляв бортовий ШМ – тiльки тому з кораблем нiчого не сталося.