Найманець

Усе це говорило про його ексклюзивнiсть i чималу цiннiсть – тим незрозумiлiше було бачити таке диво на такому кораблi. Голова цього типу була чомусь зовсiм не захищена – це трохи спантеличило нашого героя, але виду вiн не подав. Картину завершували два клинки, якi мечник тримав у своiх руках – теж ексклюзив, як встиг визначити землянин. Завдовжки близько сiмдесяти сантиметрiв, з матового сiрого металу iз зеленим вiдливом. Гарда також була прикрашена коштовними каменями i мала у своiй конструкцii срiблястий i жовтий матерiал, як i в деяких мiсцях костюма.

Першим порушив мовчання мiсцевий:

– Поганi бриларскi собаки, даремно ви сюди прийшли – ви усi тут залишитеся – я зараз вас усiх повбиваю! Цi обладунки i мечi тримав у своiх руках великий Дже Кiчан – легенда нашого директорату – вони допоможуть менi сокрушити моiх ворогiв в цiй битвi. Іййяя!

З криком цей гад кинувся на найближчого до нього бiйця загону – той трохи забарився, за що i поплатився: мечник двома швидкими рухами укоротив того на голову.

Іншим бiйцям такий розвиток сюжету не сподобався, i вони зiбралися розстрiляти кривдника.

– Не вбивати! – крикнув в командну мережу Крун – використайте паралiзатори, не пошкодьте костюм – вiн, напевно, коштуе серйознi грошi, раритет якийсь, iпать.

Декiлька трiскучих розрядiв, i ось мiсцевий самурай повалився тушкою, що сiпалася, пiд ноги абордажнiй командi – найближчi до нього найманцi не утрималися i вiд злостi вiдважили по парi хороших стусанiв.

Два ексклюзивнi клинки розлетiлися в рiзнi боки, випавши з рук вузькоокого героя на пiдлогу рубки. Крун дав вказiвку бiйцям зняти з пiрата, що лежав на пiдлозi, збрую i зiбрати раритети: по прибуттю в простiр директорату трофеi будуть оцiненi i виставленi на продаж на бiржовий майданчик – обидва партнери прийшли до думки, що такий набiр повинен коштувати серйозних грошей. Зараз слiд було зайнятися визначенням цiнностi цього корабля – для цього партнерам був потрiбний доступ до центрального ШМ. А ось для цього потрiбно щiльно поговорити з головним вузькооким на цiй посудинi, який, до речi, залишився на борту в однинi з усього екiпажа.

Дiя паралiзатора повинна була закiнчитися через двадцять-тридцять хвилин – за цей час було вирiшено оглянути найближчi примiщення на предмет безхазяйних цiнностей. Найманцi розбрелися по каютах мертвого екiпажа у пошуках цих самих цiнностей.