Найманець

Той, що був нижче зробив крок вперед, i з криком «Хто на Васю»? розiрвав на грудях свою полосатку. Бiльш високий його напарник не став байдуже за цим спостерiгати i провiв свою партiю з розривом смугастого предмета гардеробу.

– А я взагалi дурний, хто на нас з Васею?

Потiм цi двое придуркуватих артистiв ще деякий час сперечалися на незрозумiлiй усiм мовi, не звертаючи уваги на усiх присутнiх навкруги. Приблизно у такому стилi:

– Ступид вата iдiото органiзмо!

– Ноу, итс ю ступид вата iдiото органiзмо!

– Фак ю, iдiото!

– Фак ю ту, вата! – i далi в такому ж стилi.

Ця словесна коротка перестрiлка ввела в ступор не лише команду з «Фардi» – бiйцi у блискучих обладунках позаду цих двох теж вирячували очi на своiх партнерiв по командi, намагаючись зрозумiти, що вiдбуваеться. Вираження повного нерозумiння ситуацii виразно читалося на iх жовтих лицях – «лицарi» стали трохи вiдсовуватися вiд двох неформатних органiзмiв, намагаючись дистанцiюватися вiд колоритноi парочки. Врештi-решт, перепалка перейшла в з'ясування стосункiв мiж цими двома: штовхаючи один одного в груди кулаками, вони запитували один одного сердитими голосами: «А ти хто такий»? Нарештi у когось iз найманцiв не витримали нерви, i вiн поставив точку в цiй дискусii двома прицiльними чергами.

«Лицарi» у блискучих костюмах, що стояли позаду, вiдразу пожвавилися, i стали насуватися на команду найманцiв, розмахуючи мечами, вигукуючи короткi рiзкi фрази, пiдстрибуючи i проводячи iншi незрозумiлi рухи руками i ногами. Ідiотизм ситуацii дiйшов до межi, добивши землянина, i вiн кинув в командну мережу свiй наказ:

– Валiть цих клоунiв, ми тут i так злегка затрималися – потрiбно мiсцевого главгада знайти.

Блискучi обладунки були дуже красивi i ефектнi, але проти сучасноi зброi абсолютно не котирувалися – пiвхвилини масованого вогню з боку гостей залишили вiд команди лицарiв гiрку скривавлених i рваних тiл – бiйцi з мечами не встигли навiть дiйти до дроiдiв.

Глава 2

У рубцi транспортника виявився головний гопник мiсцевого простору: видовище вражало – тi блискучi лати, що були надiтi на бiйцях останнього заслону i поруч не лежали з його костюмом.

По витонченостi форм i лiнiй цього обмундирування технолог зрозумiв, що це справжнiй витвiр мистецтва якихось древнiх майстрiв. Соковитого темно-синього кольору, оброблений жовтими i срiблястими вставками iнших матерiалiв по вигинах рукавiв i нiг, древнiй наряд був в деяких мiсцях прикрашений рiзними виблискуючими каменями.