Послання з підземелля

Тому я насмiлився принести цей, на мою думку корисний документ вам.

Старий архiварiус простягнув висохлу руку, обережно взяв конверт, довго розглядав iз рiзних сторiн, потiм для чогось звелiв хлопцевi сфотографувати знахiдку з обох сторiн цифровим фотоапаратом. Аж пiсля цього кiстяним ножем обережно вiдкрив конверт.

У невмiло склееному пакетi лежали два аркушi дешевого паперу бiльш нiж сторiчноi давнини. Папiр з обох сторiн був списаний невiдомою хлопцевi мовою. Архiварiус витягнув лупу та широкого пiнцета, обережно взяв ним папiр, став розглядати через лупу.

Роздивився з обох сторiн, це саме зробив з iншим аркушем.

– Санскрит! – архiварiус вклав папери у конверт, запакував все це у пластиковий файл i закрив скотчем. – Давнiй санскрит. Писалося великими буквами. Це мабуть для того, щоб напис довше зберiгся. Папiр дешевий. Про чорнило не скажу. Тут робота для спецiалiстiв. Але написано давнiм санскритом, тепер це вже не вивчаеться. Потрiбно термiново передати це фахiвцям. Я, на жаль, не сильно розумiюся на цьому древньому письмi.

Але е у мене товариш, що проживае у Бомбеi. Вiн володiе цим давнiм письмом. Тому завтра вiдправляйся у Бомбей i передаси цi матерiали. Я передзвоню, домовлюся про зустрiч.

Бомбей

Наступного дня Раджiв виiхав у Бомбей. День ще тiльки починався, але сонце вже добряче припiкало. Вiд учорашньоi грози, яка пробiгла над мiстом та на деякий час порятувала його вiд немилосердноi спеки, не залишилося i слiду. Хлопець сiв у свiй вагон, примостився бiля самого вiкна.

Тут хоч трохи буде прохолоднiше.

Перед самим вiд’iздом Раджiв ще раз повернувся у двадцять сьомий сектор, вiдшукав реестрацiйнi матерiали по даному пакету. Там було написано, що конверт був переданий до архiву Калькутти iз вiддаленого села разом з iншими матерiалами на зберiгання. Передав сам староста, якому залишив документ його попередник. Бiльше нiяких вiдомостей про власника запису вiдшукати не вдалося. Але хлопець вирiшив по поверненнi додому поiхати у те село та попробувати вiдшукати близьких чи знайомих цiеi людини.

Передчуття говорили, що знайденi матерiали можуть нести цiнну iнформацiю.

Знайомий Абрахама Сiнгха вже був повiдомлений про приiзд хлопця. Той ще тiльки намiрявся стукати у дверi будинку, як дверi вiдкрилися i невисокий сивий чоловiк у традицiйному iндiйському вбраннi вiдкрив дверi.

– Прислуга пiшла за продуктами, тому вiдкрив сам, – наче виправдовувався господар, запрошуючи хлопця до будинку.