На нашем сайте вы можете читать онлайн «Еге ж…». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Любовные романы, Современные любовные романы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Еге ж…
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
16 ноября 2017
Краткое содержание книги Еге ж…, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Еге ж…. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Сергій Мисько) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Навколо тебе туман. Туман надій і сподівань, переконань і прагнень... Туман, який закриває від тебе сутність. Незаперечну сутність всього, в якій не діють твої правила. Ти можеш лише заховатись і тільки на довгу мить, в тумані свого існування. Туман... Густий туман ти в ньому хочеш чогось і живеш заради того, щоб чогось хотіти. Позбав себе всього особистого і матимеш страх і станеш жити в світі невідворотності і неминучості. Сам на одинці в "тому" не ілюзорному, справжньому; де немає ні добра, ні зла, є тільки світ без туману. Може це спасіння, а може просто твоє щастя. А поки що тобі потрібен туман, твій, який ховає, дасть надію, можливість, дозвіл жити і радіти тому, що все так є. Не бійся його, бо це ти сам...
Еге ж… читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Еге ж… без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Їй вже набридло милуватися своiми прикрасами, дивлячись на iхне вiдображення в дзеркалах води, тому вона почала манiрно вiд них звiльнятися. Першими почали зникати зорi. Найяскравiшi i найкращi залишала наостанок…
Молодий мiсяць неохоче розчинявся в променях свiтанку, нiби намагався затриматися для того, щоб позмагатися з сонцем. Та скорiше за все йому кортiло дiждатися безсоромний ранок аби вмовити явити всю наготу того, що буде далi. Бо нiч вiдмовила йому, прикривши все пеленою своiх темних шат. Вона не наважувалась бути зовсiм голою, тому вiн не бачив ii справжнiх спокусливих принад.
…Розплющив очi. Свiтанок… Не зовсiм свiдомо вiдчув, що не спить, а скорiше навпаки. Клiпнув повiками, але вона не зникла. Неприродно гарна русалка продовжувала старанно витирати скло i посмiхатися. Вiн виявляеться за брудним склом, а дiвчина хвостом рятуе його – витирае скло аби показати справжню реальнiсть становища. Вiн ще раз клiпнув – безрезультатно. Русалка не зникала. З кожним помахом риб’ячого хвоста скельця його окулярiв ставали дедалi чистiшими.
Тепер Чорт бачив все. Довго дивився на босi, бруднi ноги. Згодом зрозумiв, що вони його. Вiн чомусь не вiдчував рук. Вони онiмiли i здавалося знаходилися десь далеко звiдси… Солодкий сон не вiдпускав, знову кликав у своi липкi обiйми. Перехилившись через край човна, занурив голову у воду. Витягнув. Подiяло. Кволi, ще не зовсiм свiдомi, думки, наповненi нiчними спогадами, дали вiдчути де вiн i хто вiн:
«Заснув у човнi… Дивно, не перший раз рибалю вночi.
* * *
…Пiсля непорозумiнь з самим собою Чорт швидко, та не без зусиль, справлявся з нею.
Вiн говорив сам до себе. Чув свiй голос. Ставив питання, вiдповiдав:
– Ого! Там таки щось е.
Зовсiм важко i цiкаво, i страшно, i…
– Може щука або сом? Кiлограмiв… Ого!
Мимоволi Петра почав лоскотати холодок страху. Коли з води виглянув хвiст – зовсiм втратив контроль. Такого з ним ще нiколи не було. Руки тремтiли, пальцi стали дерев'яними i зовсiм не слухалися свого господаря. Було схоже на те, що вони навiть заважали тягти сiтку, чiплялися за неi, немов великi гачки…
Нарештi затягнув ii у човен.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Еге ж…, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Другие книги автора
Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Сергій Мисько! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.
