Війни художників

Кивнув охоронцю, що виструнчився i козирнув йому.

Щоб позбутися тотального контролю Сталiна, вiн оселився подалi вiд Кремля. Подалi вiд тих крихiтних квартирок, що iх займали наркоми. Навiть придумав легенду, що йому, як керiвнику НКВС, не варто жити у Кремлi, адже на випадок заколоту чи якихось заворушень йому потрiбно буде рятувати керiвникiв партii й уряду.

Правда, за останнi роки вони виселили з Кремля сiм’i бiльшостi мiнiстрiв. Залишили лише вузьке коло найближчих до Хазяiна. Але й вони могли стати заколотниками.

Хiба нi? Вiрити не можна нiкому. Лише Хазяiну та йому – Лаврентiю Берii.

Берiя пройшов коридором, зазирнув у кiмнату дружини Нiно. Вона спала.

Пiшов до свого кабiнету. Кинув погляд на годинника: пiв на п’яту. Нiчого. Зателефонувати Кам’янiй задницi – Молотову, головному конкуренту по впливу на вождя? Нехай не тiльки у нього буде спаскуджена нiч! Кам’яна задниця – от влучне прiзвисько! Берiя задоволено посмiхнувся. Вiн знав, що Кам’яною задницею Молотова називають i в Наркоматi iноземних справ, i в Раднаркомi, i навiть сам Хазяiн, iнодi, позаочi, посмiхаючись у вуса.

У Кам’яноi задницi вiн знае лише одне слабке мiсце. Як i Ворошилов, за дружину Молотов мав еврейку – Перл Карповську. Де вони знаходять цих еврейок? Є ж росiянки, украiнки, грузинки, врештi-решт. Чи, може, це евреi знаходять керiвникiв радянського уряду, аби впливати на полiтику единоi у свiтi Краiни Рад? Цiкава думка…

Хазяiн на дух не переносить евреiв. Тим паче еврейок. Тим паче, якщо одна з них – Перл намагаеться присвоiти статус першоi ледi, оскiльки у Хазяiна немае офiцiйноi дружини.

Нiчого, прийде слушна година, i вiн, «стальний сталiнський нарком» Лаврентiй Берiя, ще завдасть удару в слабке мiсце Кам’яноi задницi!

А поки що – дзвiнок, щоб життя медом не було. Берiя набрав Молотова по урядовому телефону, так званiй «вертушцi». Вертушкою телефон називався тому, що в Москвi мiськi телефони з’еднувалися телефонiсткою на станцii, а в Кремлi встановили першу автоматичну станцiю.

Вона з’еднувала партiйнi та урядовi кабiнети i будинки членiв уряду. Вiдсутнiсть при з’еднаннi сторонньоi людини забезпечувала конфiденцiйнiсть спiлкування. Почув довгi гудки. Уявивши, як жахливо задзеленчав у нiчнiй тишi квартири Молотова телефон, ехидно посмiхнувся.

* * *

У кремлiвськiй квартирi головраднаркома Молотова задзвонив телефон. Пiсля трьох дзвiнкiв заскрипiло лiжко, Молотов, вiдкинувши ковдру, пiдвiвся на лiктi i взяв слухавку.