Війни художників

Пальцi нишпорили по прилiжковiй тумбi, нарештi натрапили на вимикач, спалахнула настiльна лампа. На другiй половинi лiжка злякано пiдхопилася дружина Молотова – Полiна Жемчужина. Їi розбудив не дзвiнок, а холод. Ковдру стягнув з неi чоловiк, намагаючись якомога швидше вгамувати телефон, а з вiдчиненоi кватирки дув весняний вiтерець вiд Москви-рiки.

– Це Берiя, – огидно прохрипiла слухавка тенором наркома.

– Що трапилося, Лаврентiю? Четверта ранку, – голос Молотова звучав вiдверто роздратовано.

Вiн нарештi знайшов пенсне, що впало на килим, i начепив його на носа. Воно виглядало досить кумедно на його непропорцiйно великiй головi. Настовбурченi вуса наркома демонстрували граничне невдоволення вiд безцеремонного пробудження.

– Хазяiн вимагае на ранок, щоб ти дав iнформацiю про всi офiцiйнi делегацii нiмцiв, що перебувають у нас, – голосом Берii говорила, ледь потрiскуючи, слухавка.

– Тихо, Перл, – прошепотiв Молотов, прикриваючи слухавку. – Все гаразд.

Вона зiтхнула i лягла.

Удома вiн називав ii Перл. Так, як називали ii батьки. Полiна Жемчужина, або ж Перл Карповська, завдяки Молотову зробила карколомну кар’еру вiд звичайноi папiросницi на фабрицi до керiвника главку текстиль-галантерейпрому в Наркоматi легкоi промисловостi.

Перл розумiла, що, незважаючи на надзвичайно високе становище у радянськiй iерархii (Молотов – друга людина в державi), i Молотова, i ii вiд камери в Бутирцi може вiддiляти всього один подiбний нiчний дзвiнок чи один гучний стукiт у дверi.

– Лаврентiю, я не пам’ятаю усiх цих дрiбниць! – злiсно просичав Молотов. – Чи, вiрнiше сказати – деталей. Інформацiю може дати уповноважений у справах Берзiн, от йому й телефонуй! – i кинув слухавку. Берiя займав нижчу сходинку в партiйнiй iерархii i мав знати свое мiсце.

На хвилину замислився, сказав, звертаючись до дружини:

– Що за лайно, навiщо Кобi нiмецькi вiзитери? – Молотов устав, дiстав пачку нових модних цигарок «Бiломорканал», котрi щойно почала виготовляти цигаркова фабрика iменi Урицького, ширше прочинив кватирку.

Вiн нiколи не затягувався, та й курив нечасто. Але бiльшiсть була впевнена, що вiн затятий курець через те, що на багатьох фото був iз цигаркою. Цигарки – то був його дипломатичний прийом. Рiч у тiм, що Молотов не володiв iноземними мовами, а крiм того, був тугодумом i пiд час переговорiв, щоб заповнити паузи i мати час на роздуми, завжди запалював цигарку.