Вона має таємницю

Я проклинала своi почуття, виганяла iх з себе, як диявола, а потiм думала, що саме закоханiсть допомогла менi ожити, але лише для того, щоб померти пiсля цього. Прози накопичилося так багато, що довелося спецiально йти в магазин за другим блокнотом. Коли я описувала фантастичнi iсторii, менi ставало легше. До того ж я забувала, про що коли написала, i перечитувала це через тиждень, то менi ще й було що почитати. Сама собi письменниця. Інодi я писала вiршi, iнодi писала не про Алекса, iнодi малювала iлюстрацii, iнодi дивилася на себе в дзеркало i плакала вiд того, що я жирна i негарна.

Оскiльки кондицiонерiв у нас не було, доводилось спати з вiдкритими вiкнами i слухати море. Воно кожного разу нагадувало менi про те, як вбило моiх батькiв. Тому я закривала вiкна, щоб тiльки не чути хвилi. Спала спiтнiлою, але в цiлющий тишi.

У липнi до нас на цiлий мiсяць повернувся Нiколас. Того разу вiн привiз менi купу солодощiв та новий купальник. Уявлення не маю, як йому вдавалось кожного разу пiдбирати для мене речi iдеального розмiру, якi iдеально сидiли на моiй фiгурi.

В новому червоному купальнику я виглядала як справжня спокуслива жiнка.

– Невже на цiлий мiсяць? – радiла Лiнда новинам про те, що Нiколас нарештi нiкуди не полетить, а буде з нами. Я вперше бачила ii по-справжньому щасливою. Здаеться, ранiше вона не радiла його приiздам тiльки тому, що усвiдомлювала те, що скоро вiн покине нас. А тепер вiн обiцяв залишитися з нами на цiлий мiсяць!

– Так, люба. Контракти пiдписанi, завдання розданi, всi делегованi, обiцяю вiдключити телефон на мiсяць i присвятити його вам.

Тим бiльше у вас двох скоро день народження!

– Ну що ж! Тодi давай ти вiдпочинеш, а ми поки приготуемо святковий обiд! – запропонувала Лiнда.

– А я й не втомився! Пропоную святковий обiд влаштувати вже зараз на пляжi! Так хочу пiрнути скорiше в море! – сказав мiй активний дядя.

Я так радiла приiзду Нiколаса, що на радощах теж пiшла на пляж, забувши про лякаюче море, а просто радiючи появi дядечка.

Тим бiльше, тепер у мене був мiй гарний купальник. Споглядаючи, як Нiколас з розбiгу пiрнае у воду, я навiть почала думати про те, щоб приеднатись до нього.

– Дивно, що ранiше ти не виходила купатися, а коли приiхав Нiколас, тут же вирядилася в цей купальник. Де ти взагалi вiдкопала такий купальник? – запитала мене Лiнда, витягаючи з пляжного кошика на килим вино та сир.

– Менi Нiколас подарував.

Лiнда почала качати головою:

– Це нiкуди не годиться.