Скарби феї Моргани

А…

– Еллiс теж обiцяла. Ти ж це хотiв запитати?

– Так. Це. Уявляеш, я сьогоднi в Магiстратi зустрiв ii батька. Вiн мене впiзнав, а я його нi.

– Так, незручно вийшло! Гаразд. Завтра розкажеш про все. На добранiч, Тед. Вiдпочивай.

– І тобi на добранiч, Джефф.

Пiсля розмови Тед прийняв душ i пiшов спати.

Наступного дня, без десяти вiсiм ранку, вiн, одягнений у свiтло-блакитну сорочку i чорнi брюки, увiйшов на територiю Британського музею. Чарiвник бував тут i ранiше, i дуже любив прогулюватися по залах, дивитися на египетськi мумii, давньоримськi i давньогрецькi скульптури, колекцiю старовинних монет та iншi цiнностi.

Але сьогоднi Тед вiдразу пiднявся по сходах пiд скляною стелею i пройшов до кабiнету, де його чекав один з помiчникiв директора музею – мiстер Алан Мерлег.

– А, ласкаво просимо, мiстер Спенсер! Радий, що ви будете нашим новим спiвробiтником. Магiстр вас дуже хвалив, а я повнiстю покладаюся на його думку. Я сподiваюся, що ми вiдмiнно спрацюемося. Сiдайте, – радо вiтав Теда мiстер Мерлег.

– Менi теж дуже приемно, сер.

Вони потиснули один одному руки. Тед з цiкавiстю подивився на свого начальника – приемний чоловiк рокiв п'ятдесяти, волосся з сивиною, зачесане назад, блакитнi очi, прямий нiс, тонкi губи, вольове пiдборiддя.

І я сподiваюся, що ми спрацюемося, – подумав Тед.

– Каву, чай? – запропонував мiстер Мерлег.

– Каву, дякую.

Помiчник директора попросив секретаря принести кави.

– Хоча потрiбно було б попросити вас створити каву з вашоi чарiвноi палички, – посмiхнувся мiстер Мерлег своему новому спiвробiтнику.

– На мiй жаль, iжу не можна чаклувати.

– Так? Шкода. А що ще не можна чаклувати?

– Грошi. Ще не винайшли такi заклинання. Та й заборонено це Магiстратом. Адже тодi нiкому не потрiбно буде працювати, i навiть уявити страшно, до чого це призведе. Але, вибачте, хiба ви не чарiвник?

– Нi, на мiй превеликий жаль. Але багато чого знаю про чарiвний свiт. Робота така.

Секретар мiстера Мерлега принiс каву.

Тед вiдпив маленький ковток.

У звичайних людей теж непогана кава – не гiрша, нiж у нас, – подумав Тед. Але кава була гарячою i Тед вирiшив трохи почекати.

– Розкажiть трохи про ваше навчання. Чому вас вчать в школi чарiвництва? – попросив мiстер Мерлег.

– О, багато чому. В основному заклинань i володiнню чарiвною паличкою. За допомогою палички можна вiдчиняти i закривати все, що завгодно, перетворювати однi речi в iншi.