Скарби феї Моргани

Але у людей виникае почуття, що вони катаються на справжньому драконi.

– А якщо хтось зiрветься i впаде?

– Не хвилюйтеся, його чекае м'яка посадка.

Напис над третьою i останньою кiмнатою свiдчила: «Виберися iз зачарованого лабiринту».

– Сюди ми не будемо заходити. За допомогою чарiвноi палички ви включаете дii лабiринту: чудовиська, пастки, i iншi премудростi. Вiдвiдувачi повиннi вибратися назовнi, долаючи перешкоди i захищаючись несправжнiми чарiвними паличками. Хто не змiг – натискае на одну з кнопок, якi знаходяться на стiнах лабiринту, i це вiдкривае йому вихiд.

– Цiкаво.

– Тепер ходiмо в архiв.

У кутку зали вiддiлу магii були невеликi дверi. Туди i провiв мiстер Мерлег Теда. Вся кiмната була заставлена сувоями, книгами, манускриптами. Бiля вiкна стояли стiл i стiлець. У кутку – невелика шафа.

Я тут i за мiсяць не виявлю нiчого таемничого. Може, Магiстр мене обдурив, i нiякоi таемницi немае? А моему попереднику просто набридло тут все, i вiн поiхав до Австралii, або в Африку, або ще куди, – подумав Тед.

– Ось тут ви будете проводити свiй час, вiльний вiд вiдвiдувань публiки. У нас тут величезний матерiал для вивчення. Крiм того, у мене для вас е ще одне завдання: я вас дуже прошу скласти картотеку ось цих документiв. Я просив про це вашого попередника багато разiв, але… – мiстер Мерлег безнадiйно махнув рукою. – А в цiй шафi можете зберiгати своi речi. Вiдвiдувачiв будете приймати в мантii. Вона у вас вже в шафi. Їх уже, правда, нiхто з чарiвникiв не носить, але це справляе враження на вiдвiдувачiв.

– Велике спасибi, сер! Постараюся виправдати вашi надii.

Мiстер Мерлег пiшов, i Тед залишився один. Вiн вiдчинив шафу i дiстав мантiю – чорну зi срiбною обробкою, i подивився на годинник: до обiду залишався один час, i Тед вирiшив витратити його на ознайомлення з експонатами. А пiсля обiду можна посидiти в архiвi.

Коли Тед вийшов з кiмнати в вiддiл, вiн здригнувся – вiн впiзнав цей зал, адже саме тут його катували, тiльки ось вiдбувалося все це в його таемничому снi. Тед вiдiгнав вiд себе неприемнi спогади i почав знайомитися з експонатами. Вiн торкався до них паличкою – з'являлися духи рiзних чарiвникiв i чарiвниць, i вiн слухав цiкавi розповiдi про тi чи iншi чарiвнi предмети. На превеликий жаль для Теда, експонати були самими звичайними, звичайними для чарiвника.