Скарби феї Моргани

Чи давно менi було чотирнадцять!

– Ти хiба не йдеш на обiд?

– Звичайно, йду, але спочатку нам потрiбно в бiблiотеку – вiддати книги, – а потiм вiдразу в iдальню.

– Ну, до зустрiчi!

Лiлi побiгла по сходах вниз, а Тед i Джефф продовжили свiй шлях. Їм пощастило: в бiблiотецi нiкого не було. Вони швидко здали книги i помчали до iдальнi. Обiд ще не почався, так що вони, не поспiшаючи, знайшли зручнi мiсця.

– Встигли, – з полегшенням зiтхнув Джефф.

– Так. Я не люблю приходити пiсля другого гонгу, – погодився з ним Тед.

– А хто любить? Наш останнiй обiд школi… Хто б мiг подумати! Пам'ятаеш, як ми в першому класi заблукали i прийшли сюди в кiнцi обiду?

– І думали, що залишимося голодними. Добре, що професор Ленгуд вiдвiв нас в кафе.

Знову пролунав звук гонга – i на столi перед кожним з учнiв з'явилася картка меню. Друзi були голоднi i почали вивчати список.

– Овочевий салат, картопляне пюре, вiдбивна, апельсиновий сiк, яблучний пирiг i чай, – сказав Тед, i в одну мить всi названi страви з'явилися перед ним на столi.

– Швидко ти вибираеш, – хмикнув Джеффрi.

– Це ти завжди копаешся, – заперечив Тед.

– Так… Що ж менi вибрати? Гаразд: салат з баклажанiв, свiжi овочi, вермiшель з креветками, лосось, апельсиновий сiк, шоколадний мус i кава.

Все назване тут же з'явилося на столi перед Джеффрi. Друзi побажали один одному приемного апетиту i взялися до iжi. Тед iв не поспiшаючи, час вiд часу поглядаючи на протилежний стiл, за яким сидiли Еллiс, ii подруга Джейн, i iх однокласник Майкл.

Юнак вiдчував, як в його серце повiльно-повiльно проникае отрута, назва якоi – ревнощi. Вiн спостерiгав, як Майкл розповiдав щось дiвчатам, мабуть, смiшне, так як тi вiд кожноi фрази починали смiятися. Джейн навiть поперхнулася i закашлялась. А Тед злився. Мало того, що Майкл був його суперником в турнiрi лицарiв-чарiвникiв, так ще й намагався заманити в своi мережi дiвчину, яку вiн кохав!

– Я вб'ю його, – пробурмотiв Тед, пiсля того, як побачив, що Майкл, як би ненароком, поклав свою руку на руку Еллiс.

Але його заспокоiло те, що Еллiс, так само ненароком, ii прибрала.

Обiд закiнчився. Всi почали розходитися, i Тед знову зробив спробу зiткнутися з Еллiс в дверях, або коридорi. На цей раз його спроба увiнчалася успiхом, коли бiля дверей утворився невеликий затор. Хтось штовхнув Майкла, i той опинився в дверному отворi, прямо перед Еллiс i Джейн. Тед, все ще злий, сильно вчепився йому в руку i вiдтягнув назад.