Скарби феї Моргани

– Тебе хiба не вчили, що спочатку потрiбно пропускати дiвчат? – сказав йому Тед, а потiм посмiхнувся до своеi коханноi: – Привiт, Еллiс.

– Привiт, Тед, – вiдповiла вона i пройшла повз юнакiв.

– Вiдчепись, Спенсер, – Майкл смикнув плечем, але Тед його вже не тримав.

– Іди, iди, – миролюбно сказав вiн – його настрiй вiдразу покращився.

Всi розiйшлися по кiмнатах, щоб зайнятися останнiми приготуваннями до балу. Дорожнi сумки були зiбранi, в шафi на самотi залишилися висiти ошатнi костюми, якi юнаки заздалегiдь приготували до святковоi подii.

Як на зло, час минав повiльно. Тед i Джеффрi прийняли душ, поголилися, надушилися, одягнулися, а годинник показував тiльки сiм. Ще цiла година… Зайнятися було нiчим.

– Жарко, – поскаржився Тед i зняв пiджак.

– Ну, придумав, що скажеш Еллiс? – запитав Джеффрi, пропускаючи мимо вух його скаргу.

– Ще нi, – Тед глибоко зiтхнув i сiв на свое лiжко.

– Запроси ii на повiльний танець, – порадив Джеффрi.

– Це я i сам знаю, – вiдповiв Тед i задумався: а як це зробити, якщо бiля неi буде крутитися цей хлюст Майкл? Потрiбно проявити рiшучiсть.

Врештi-решт вiн не маленький хлопчик. Навiть, якщо Еллiс вiдповiсть вiдмовою, вiн буде знати, що байдужий iй. А вiн? Як вiн перенесе ii вiдмову?

Поки Тед розмiрковував, Джеффрi сидiв на своему лiжку i спостерiгав за ним. Раптом вiн хмикнув, i Тед пiдняв на нього здивований погляд.

– Ти чого?

– Так цiкаво спостерiгати за тобою. Стiльки почуттiв було написано на твоему обличчi. Навiть ненависть.

– А, це я думав про Майкла, – зiтхнув Тед.

– А навiщо про нього думати? Турнiр закiнчився, i ти виграв, – Джеффрi зробив жест переможця. – Ти – чемпiон i головний лицар школи. А дiвчата люблять лицарiв, навiть в наш час. Ти не уявляеш, як я тобi заздрю! – зiтхнув вiн. – Як я хочу хоч раз в життi випробувати вiдчуття польоту на крилатому конi!

Джеффрi страждав гiппофобiею – боязню коней. Вiн намагався лiкуватися, подолати себе, але це йому не вдалося. Навiть чарiвна медицина виявилася безсилою.

Тому вiн не мiг брати участь у головному змаганнi школи – турнирi лицарiв-чарiвникiв. Цей турнiр був придуманий недавно, рокiв сто тому, але швидко став популярним серед чарiвникiв, особливо таких романтикiв, як Тед. Тiльки на вiдмiну вiд справжнiх середньовiчних турнирiв, iх проводили на крилатих конях – ястланах. Хоча, серед звичайних людей, вони вiдомi пiд назвою Пегас. Пегас – бiлий крилатий кiнь – вперше згадуеться в мiфах i легендах Стародавньоi Грецii.