Полонез для мера

Засмаглi i напрочуд молодi руки, точнi рухи, зосереджене обличчя чоловiка, в якого неодмiнно буде ще багато попереду значного i цiкавого… Ася справдi пишалася своiм другом i покiрно чекала, поки вiн збереться з думками.

Першi ж слова генерала вразили жiнку. Аннаев – нiяка не жертва. Його справжнiй спосiб життя разюче вiдрiзнявся вiд того, що про нього знали оточуючi. В обмiн за це мовчання вiн i пiдписав папiр, якого потребував Верес. Пiсля чого таджика вiдразу ж звiльнили з iзолятора.

Сказавши це, Асин приятель знову надовго замовчав. Вона не стрималась i запитала:

– Що ж такого мiг скоiти Аннаев? Вiн же постiйно був пiд прикриттям свого батька-героя, а старому було не однаково, як поводився його нащадок…

– У тiм-то й справа, що Рустем чкурнув нiбито на заробiтки до Казахстану. Вiд нього тiльки й чули – i ти теж, напевне, – що працюе на космодромi «Байконур» водiем у високого начальства. Усi, зачарованi цими брехнями, розвiсили вуха.

– Ти не розвiсив, – кинула насмiшкувато Ася.

– Я стежив за його геройськими походеньками. Тим паче що молода дружина «байконурiвського водiя» разом з маленьким Олегом залишилися без чоловiчоi опiки. Поряд завжди був я: приносив iм молоко, продукти з магазину, пiдвозив до лiкарнi, коли це потрiбно було, морочився з дитячим вiзочком, навiть доглядав за немовлям. Хоча в мене з Антонiною ось-ось мала народитися своя дитина. Словом, я турбувався про обидвi родини.

А Рустем приiжджав раз на три мiсяцi. Побуде кiлька днiв – i назад, «на космодром». Я й подумав, що, напевне, вiн мае там другу дружину. Шарiат це дозволяе. При цьому Рустем хотiв виглядати сучасною людиною, тому, напевне, приховував, що мае iншу. А як Томка мучилася без нього вдома сама, його не обходило.

Цiеi хвилини почувся гавкiт пса, i за якусь мить вiн прибiг до господаря з палицею у зубах. Верес схвально погладив Інвара по головi i викинув палицю геть на галявину, де гралися дiтлахи.

Собака теж хотiв погратися, але йому наказали почекати. Асi вривався терпець послухати продовження iсторii.

Аннаев нiяк не мiг збагнути, як так трапилося, що в нього забрали дружину, – вiв далi генерал. Вiн такого нiколи собi й уявити не мiг через те, що менталiтет мав iнший. Згiдно iз шарiатом, при iснуючiй полiгамii, вважаеться великим грiхом, коли чоловiк одружуеться на рiднiй сестрi своеi дружини.