Любов іншого виміру

– «Пийте, та не упивайтеся!» – чомусь вiн згадав слова Ісуса, i кров стрiмкою хвилею ударила в його голову: вона бачить це щодня, виходячи у мiсто! Вся ця гидота лiзе у ii надзвичайнi, фiолетовi очi, скверною матюкiв вриваеться у ii нiжнi вушка i плюе перед нею недопалками цигарок… Та що там! Будь-яка сволота будь-коли може схопити ii i потягти за собою… Сатана заплющив очi, його прокляття пронизливо-болiсно сiпнуло серце. Бiсове тавро Звiра! Завжди знае, коли саме нагадати про себе!

– « Я – виродок, – безжально самокатувався Сатана, – ця потворна система життя у лагернiй, комунiстичнiй зонi, а зараз цей iдiот-монстр, зароджений у смородi каналiзацii вiд злиття двох систем, цей гiбрид жаху… Який вiн у бiса дикий капiталiзм?! Вiн – наслiдок мого вкрай розумного впливу на людство! Невже я хотiв як краще? Ти повiриш у це, дiвчинко моя? Я повинен вихопити тебе…» – якась жiноча рука безцеремонно лягла на його плече, порушивши хiд думок.

– Не лезь! – грубо кинув вiн, не повертаючись.

– А я, красавец, не лезу, я здеся работаю! Оплати проезд! – у тон йому прокуреним голосом вiдгукнулася контролерка.

– Извини, не понял, – i вiн навмання дiстав з гаманця купюру, простягнув iй.

– Тут сто долларов! Я тебе не обменный пункт! Дай мелочь в национальной валюте!

– Нет у меня мелочи ни в какой валюте, иди, девушка, иди, прошу тебя…

Контролерка поглянула на нього, як на божевiльного, як крадiйка, квапливо сховала грошi i позадкувала вiд нього у натовп.

– Эй, тетка! Телегу накатаем у транвайно депо, шо взятку берешь с пассажириков! – пролунав нахабний дитячий голосок.

– Ну, еще й баксами! – жваво пiдхопив iнший, хрипко-визглявий. – А дашь и нам, дядя, баксы, не накатаем на тетю!

Двое хлопчакiв, рокiв десяти, виринули з натовпу до Люцифера.

– И сколько же вам нужно для счастья, пацаны?

– Для счастья это на ролики, – пояснив рудий хлопчина.

Люцифер вiдрахував грошi, вiддав дiтям. Тi приголомшено подякували i, ледь трамвай зупинився, мерщiй вискочили i щодуху гайнули вулицею. Люди у трамваi покосилися на Сатану з осудом, недоброзичливо.

– Молодой человек, можно только догадываться, как легко Вам достались эти деньги! Народными деньгами развращаете детей! – смiливо виказала Сатанi шляхетна сива жiнка.

Вчителька-пенсiонерка, зрозумiв вiн.