Місячний Танець (Пов'Язані Кров'Ю. Книга І)

Кейн сильно ослаб, провiвши так багато часу без единого ковтка, вiдчуваючи смертельну спрагу, але не вмираючи. І раптом вiн вiдчув, як один з його пальцiв на руцi ворухнувся.

Кейн сконцентрувався на цьому вiдчуттi i, зiбравши залишки своiх сил, спробував поворухнутися. Вiн вiдчував, як проходить день за днем, орiентуючись на тепло, яке вiн вiдчував вiд землi над собою. Тепер його оточував запах кровi, спонукаючи його продовжувати своi спроби i надаючи йому для цього все бiльше i бiльше сил. Нарештi Кейн змiг повiльно поворухнути руками.

Потiм вiн почав повiльно викопувати себе зi своеi власноi могили.

Днi змiнювали один одного, як раптом руки Кейна нарештi вирвалися на поверхню. Вiн буквально закричав вiд щастя, а з його очей полилися сльози радостi. Вибираючись з мокроi землi, Кейн вiдкрив очi i подивився вгору. З його вуст пролунав майже божевiльний смiх, коли вiн побачив над своею головою чорне небо i яскравi зiрки. Глянувши вниз, вiн помiтив шматочок одягу, на якому виднiлися засохлi крапельки кровi.

Кейн взяв цей клапоть, пiднiс до носа i вдихнув запах кровi, яка звiльнила його.

Мiцно стиснувши в кулацi пам'ять про свою рятiвницю, вiн потягнувся i повнiстю вилiз iз землi. Малачi i перевертень, який i був справжнiм вбивцею дружини ягуара, лежали мертвi за декiлька метрiв вiд могили Кейна.

Дивлячись повз них вглиб лiсу, Кейн розумiв, що дiвчинки тут уже давно немае, але вiн нi на секунду не сумнiвався в тому, що ця дитина i була його спорiдненою душею.

Хто ще мiг зняти закляття, яке наклав на нього Малачi?

Для пошуку дiвчинки у Кейна не було сил - вiн був ще дуже слабкий. Вампiр поповз по тiлу Малачi i потягнувся рукою до його обличчя, нiжно торкаючись до його щоки. Повернувши свое обличчя до Малачi, Кейн розгубився i на мить не змiг дихати. У вусi Малачi була сережка-кровавник. Його сережка!

У шаленому поривi Кейн скочив на ноги блискавичним, непомiтним рухом. У затиснутому кулацi вiн тримав сережку.

Потiм Кейн подивився на Натанiеля, людину, яка його оббрехала i, зiбравши навколо себе темну хмару немов плащ, розчинився в темрявi.

Видихнувши, Кейн подивився на туман, що повiльно плив по повiтрю, маленьким смерчем вiн закрутився перед ним, а потiм зник у далечiнь з легким вiтерцем. Всi цi десять рокiв Кейн поневiрявся з краiни в краiну, з континенту на континент, вивчаючи все, що вiн пропустив за час свого тридцятирiчного ув'язнення.