Місячний Танець (Пов'Язані Кров'Ю. Книга І)

Вона кинулася в ту сторону, звiдки долинали звуки, сподiваючись, що той, хто гарчав на неi, ii не переслiдуе. Раптово вона знову почула гарчання, але на цей раз воно линуло звiдкись спереду.

Потопаючи каблучками в землi, вона спробувала пригальмувати, але у неi нiчого не вийшло - земля пiсля дощу була покрита брудом i слизьким листям. Замiсть того, щоб зупинитися, вона впала на бiк i поплила вниз по пологому схилi.

У Таббi перехопило подих, коли вона зi всеi сили врiзалася в повалене дерево, яке ii i зупинило.

Перше, що на що вона звернула увагу, коли вiддихалася, - щеня бiльше не гавкало. Дiвчинка знову почула гарчання i почала дертися вгору по схилу, доки не почула тихе попискування. Пiднявшись на колiна, вона виглянула iз-за дерева i побачила маленьку галявину, залиту мiсячним свiтлом.

У самому ii центрi сидiло щеня, i скиглило так, нiби йому задала прочухана велика сусiдська собака. Притулившись до землi, воно вiдповзало назад. Блакитнi очi дiвчини розширилися, коли вона побачила, чому.

На галявинi повiльно наближалися один до одного два великi звiрi, а щеня сидiло якраз мiж ними. «Дурненький,» - тихо прошепотiла собi пiд нiс Таббi.

Дiвчинка зрозумiла, що це були за звiрi. Вона бачила iх на картинках, якi батько показував iй перед вiд'iздом. Один був пумою, а iншого вона бачила по телевiзору ... ягуар. Їй подобалося дивитися передачi про тварин, i вона не морщилась, як мама, коли тварини в телевiзорi намагалися напасти один на одного. Але зараз все було iнакше - по-справжньому i дещо моторошно.

Це були кiшки, якi могли ii запросто з'iсти. Великi кiшки. Грацiознi тварини кружляли по галявинi, супроводжуючи свiй танок гортанним ревом. Їх очi блищали, як золотi медальйони. Вiтерець, що дув в бiк Табати, розносив цей грiзний звук по всiй окрузi. Дiвчинка не могла вiдiрватися вiд видовища, яке постало перед нею, з нервовим трепетом стежачи за сутичкою цих прекрасних тварин.

- Ну ж бо, Скраппi, - прошепотiла вона, сподiваючись, що величезнi кiшки ii не почують.

- Бiжи сюди, поки нiхто з них на тебе не наступив.

Вона хотiла сказати «поки тебе нiхто не з'iв», але вирiшила не лякати бiдне щеня ще бiльше, вiн i так вже був наляканий до самого кiнчика хвоста. Кiшки раптово пронизливо заверещали, змусивши Табату закрити вуха долонями, тому що звук був дуже гучний i страшний. Вони помчали назустрiч один одному через галявину, а перелякане щеня пiдiбгало свiй хвiст мiж лапками i заверещало вiд страху.