Орлі, син Орлика

Головне, що вiн таки домiгся королiвськоi аудiенцii. Сам домiгся – себто не завдяки батьковi, а виключно через особисте знайомство з юним Густавом Мiллерном. Тiльки б скористатися з ситуацii максимально!..

Про це думав Григорiй, разом з канцлером схиляючись у ввiчливому поклонi перед королем, який вiдповiв коротким кивком голови, не пiдводячися з трону.

– Ваша Величносте, дозвольте представити вам Григора Орлика, студента Лундського унiверситету, спiвучня мого сина, – ввiчливо мовив канцлер, коли вiдвiдувачi розкланялися з Карлом.

– А ми, власне, давненько вже знайомi, – вiдповiв король, уважно придивляючись до юнака й немовби на око вимiрюючи його зрiст. – Якщо не помиляюся, ще з часiв мого гостювання у Бендерах…

– Ваша Величнiсть мають прекрасну пам'ять, якщо вiдтодi не забули неповнолiтнього хлопчиська, – пiдхопив Григорiй.

– Те-те-те, одразу з комплiментiв розпочинаете, юначе, – Карл рiзко плеснув у долонi, тим самим наказуючи юнаковi замовкнути.

– Проте Вашiй Величностi е про кого згадувати i без мене. За десяток кипучих рокiв, що минули у ратних i державних справах…

– О-о-о, так-так, маете рацiю: славетний час, сповнений славетних справ!

Карл запитально озирнувся на канцлера, пан Мiллерн шанобливо кивнув.

– Втiм, якщо моя пам'ять, яку ви одразу ж похвалили, не зраджуе свого господаря, ми також бачилися вже пiсля Бендер? – спитав король.

– Абсолютно вiрно, Ваша Величносте. Того разу мене зарахували фенрiхом у гвардiю, i я мав честь прислужитися Вашiй Величностi, взявши участь в оборонi Штральзунду.

– Так, так, ви стали гвардiйцем… А яким же чином опинилися у Лундському унiверситетi?

– Прослуживши рiк, пiшов з гвардii.

– Невже вiйни злякалися? – наморщив чоло король.

– Анiтрохи, Ваша Величносте!

– Вiдповiдь, варта справжнього солдата… Але вчинок рiзниться з вiдповiддю! Чом полишили вiйськову службу? Пояснiть, прошу.

Григорiй спробував оцiнити ситуацiю. Тут би й заявити Його Величностi прямо й вiдверто, що родина Орликiв настiльки зубожiла, що батьки так i не змогли замовити старшому синовi порядного мундира, тож вiн виглядав порiвняно з iншими гвардiйцями бiлою вороною.