Орлі, син Орлика

Але, поза сумнiвом, потрiбно мати неабиякi таланти i вдачу, щоб досягнути отаких результатiв.

Бiля палацових сходiв на Григорiя очiкував екiпаж: Мiллерн розпорядився вiдвезти його додому. Проте юнак наказав кучеровi iхати трохи в iнше мiсце, на окраiну… туди… туди!..

Так-так, насамперед про сьогоднiшнiй успiх хотiлося повiдомити зовсiм iнших людей… Пристаркуватого козака i його красуню-дочку. Адже найближчим часом Григорiй сподiвався назвати Семена Пiвторака другим батьком, а його доньку, красуню Софiйку, – коханою дружиною! Тепер, коли сам король Карл розпорядився пiдшукати юнаковi дохiдне мiсце, не грiх i старостiв засилати… Е-е-ех, i ушкварять же вони весiлля!!! Дiзнаеться шведська столиця, як умiють гуляти козаки!.

.

Втiм, омрiяний будинок на окраiнi, що так часто марився увi снi, мав iз зовнi нежилий вигляд хоча б тому, що всi пiдходи до нього геть позамiтав густий снiг. Було вже темно, тому тiльки пiд'iхавши зовсiм близько, юнак переконався, що навiть димок над димарем не звиваеться.

Наказавши кучеру почекати, Григорiй пiдбiг до дверей i почав щосили грюкати у них обома кулаками. Жодноi вiдповiдi так i не дiстав, окрiм сумноi луни… Цiкаво, що воно означае?!

Передчуваючи зле, юнак обiйшов довкола будинку, присiв бiля штабеля дров, розгрiб снiг бiля крайнього цурпалка, вiдсунув убiк дощечку, почав мацати у схованцi…

Слава тобi, Господи, – там справдi лежав малесенький шкiряний мiшечок.

А в ньому – папiрець!

Звiстка вiд коханоi…

Але…

Нi-нi, щось не те! Чомусь занадто товстим здавався на дотик лист у мiшечку… Софiйка погано знала грамоту (чи не насамперед Григорiй сподiвався виправити цей ii недолiк), тож зазвичай ледь-ледь викарябувала по декiлька обнадiйливих лагiдних слiв, а тут…

Обережно, аби не впустити листа у снiг, Григорiй витягнув мiшечка зi схованки, видобув з нього не один, а одразу три аркушi, розправив i почав роздивлятися у блiдому мiсячному сяйвi.

Папiрцi виявилися списаними не дрiбненькими Софiйчиними кривульками, а широким впевненим почерком.

Що-о-о?! То це не вiд Софiйки лист, а вiд самого Семена Пiвторака?! З чого б це дiвчинi видавати батьковi таемницю схованки?.. Останнiм часом пристаркуватий козак ставився до потенцiйного зятька не надто люб'язно.