На нашем сайте вы можете читать онлайн «Місячний камінь». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Детективы, Классические детективы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Місячний камінь

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
Краткое содержание книги Місячний камінь, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Місячний камінь. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Уїлкі Коллінз) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Уїлкі Коллінз (1824–1889) по праву вважається засновником англійського детектива і літературним учителем Артура Конан Дойла, Гілберта Честертона, Агати Крісті. Майстер інтриг і захоплюючого сюжету, він написав понад сто творів, які цікаві не тільки неоднозначністю персонажів, умінням розгадувати таємниці, розкривати злочини, а й тонким англійським гумором, описом звичаїв доброї старої Англії. Шедеври Коллінза «Жінка у білому» і «Місячний камінь» перекладені на десятки мов, багаторазово екранізовані й дотепер улюблені читачами.
«Місячний камінь» вважається чи не першим детективним романом. Це таємнича романтична історія, в якій є місце і любові, й пригодам, і детективній інтризі. Молода дівчина, Речел Веріндер, згідно із заповітом свого дядька, який воював в Індії, отримує в день повноліття великий алмаз надзвичайної краси. Вона не знає, що Місячний камінь (таку назву має алмаз) викрадений з індійського святилища і три індуських жерці йдуть по його сліду, а індуїстський бог Вішну передбачив нещастя тому, хто наважиться їм заволодіти. Вночі камінь безслідно зникає…
Місячний камінь читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Місячний камінь без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Я згадую про цi незначнi обставини тому, що пiсля всього баченого й почутого мною цього дня менi було приемно вiдзначити, що обидва нашi джентльмени знову в хороших стосунках, як i ранiше. Їхня словесна битва (яку чула Пенелопа у вiтальнi) i суперництво в здобуттi прихильностi мiс Речел, напевно, не привели до серйозноi сварки. Адже вони обое мали добру вдачу, бо ж були свiтськими людьми. А позитивною якiстю людей високого звання е те, що вони нiколи так не сперечаються мiж собою, як люди незнатнi.
Мiстер Френклiн вiдмовився вiд коньяку i пiшов наверх з мiстером Годфрi, бо iхнi кiмнати були поряд.
– Можливо, менi й захочеться випити вночi, – гукнув вiн униз. – Надiшлiть-но в кiмнату коньяку й содовоi!
Я послав Самюеля з коньяком i водою, а потiм пiшов зняти ошийники з собак. Вони ледве не показилися вiд здивування, що iх випустили в таку пiзню годину, i стрибали на мене, мов щенята. Проте дощ незабаром вгамував iхнiй запал; вони хлебнули трохи води й залiзли назад у свою конуру.
Ми з Самюелем обiйшли весь будинок i, як завжди, замкнули всi дверi. Цього разу я все оглянув особисто i нi в чому не поклався на свого помiчника. Все було замкнуто як слiд, поки я, старий дiд, лiг у лiжко на початку першоi години ночi.
Напевно, турботи цього дня були менi не пiд силу.
На пiв на восьму годину я прокинувся й вiдчинив вiкно. День був чудовий, сонячний. Коли годинник пробив вiсiм, я збирався було вийти надвiр, щоб знову посадити собак на цеп. І раптом чую позад себе на схiдцях лопотiння жiночих спiдниць.
Я обернувся: за мною, мов божевiльна, бiгла Пенелопа.
– Таточку! – гукала вона. – Ради бога йдiть наверх! Алмаз пропав.
– Чи ти з глузду з’iхала? – спитав я.
– Пропав! – повторила Пенелопа. – Пропав, i нiхто не знае як. Ходiмте й побачите.
Вона потягнула мене за собою до вiтальнi нашоi панночки; вiтальня була поруч з ii спальнею. Там, на порозi спальнi, стояла мiс Речел, пополотнiла, як ii бiлий пеньюар.





