На нашем сайте вы можете читать онлайн «По той бік світла». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Детективы, Триллеры. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
По той бік світла

Автор
Жанр
Дата выхода
07 июля 2016
Краткое содержание книги По той бік світла, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению По той бік світла. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Юлія Шеко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Катя до нестями любить світ та усіх, хто його населяє. Вона має усе, що могло б забезпечити їй тихе, невагоме, але таке бажане для кожного щастя – тільки доля нахабно втручається у її плани. За місяць до весілля, Катя помирає від раптового серцевого нападу. Воно одразу ж потрапляє до місця, в якому вирішується майбутнє душі і дуже швидко розуміє, що не отримає доступ до раю, допоки не виконає найголовнішу свою місію – не знайде власного вбивцю… Маневруючи між незнайомцями та близькими людьми, Катя вперше усвідомлює, що була занадто сліпа до оточуючих і дізнається неймовірні речі про власне життя, яке стало лише початком її довгого шляху до вічності.
По той бік світла читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу По той бік світла без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Можу тiльки уявляти як вiн вiдреагуе, коли сорокарiчна незнайомка неосяжних розмiрiв кинеться на нього з раптовими обiймами.
– Вадим? Я можу з вами поговорити?
Мiй голос скреготить вiд натуги та надмiрного палiння, до якого я сама нiколи не вiдчувала тяги. Цiкаво, чия зовнiшнiсть дiсталася менi? Чи не зустрiну я випадково когось з «ii» знайомих?
– Ви хто? – грубо питае вiн.
У його очах вiдбиваеться обережнiсть та засторога, яка перемiшуеться густими краплинами далекого смутку.
– Мене звати… Азалiя, – вигадую на мiсцi.
– Дуже приемно, але зараз не найкращий час для знайомств, – говорить вiн i знову засовуе нiс у щоденне видання.
– Розумiю, – кажу я, адже й справдi знаю як йому важко зараз доводиться.
Вiн виглядае пригнiченим та розгубленим, мовби кошеня, якого щойно вiдлучили вiд материних грудей. Що робити? І що буде далi?…
– Я хотiла поговорити з вами з приводу Катi.
Вадим виструнчуеться одразу ж як чуе мое iм’я.
– Про що саме? – здивовано питае вiн.
– Справа у тому, що я шукаю ii вбивцю… – простягаю я i бачу як звужуеться його обличчя.
Вiн, нiби, не вiрить менi.
– Вона померла вiд серцевого нападу, – тихо каже вiн. – Яке ще вбивство?
– У нас е пiдозри, що ваша наречена померла завдяки чиiйсь допомозi.
– У кого це – «у нас»? – ставить Вадим цiлком резонне питання.
Вiн завжди вiдрiзнявся надмiрною обережнiстю, особливо в контактах iз незнайомцями.
– У караючих органiв, – ляпаю я i розумiю як безглуздо звучить моя вiдповiдь.
Але, Вадим, здаеться, пропускае ii повз вуха.
– Ви з карного розшуку?
Я киваю головою, бо не наважаюся збрехати йому в очi – нехай вiн сам довигадуе собi те, що вважатиме за потрiбне.
– І що? Ви вважаете мене ii вбивцею?
У його сiрих очах з’являються променi зухвалостi та виклику, а вуста мiцно стискаються у тонку лiнiю.
– Пiд пiдозрою знаходиться кожен, хто тiсно спiлкувався iз Катею, але зараз я лише бажаю поспiлкуватися iз усiма ii близькими людьми.
Я бачу, що його напруга поступово зникае, звiльняючи мiсце для iнших емоцiй.
– Добре, питайте, – здаеться вiн i зазирае менi в очi.
Вiн вдивляеться у них настiльки пильно, що, здаеться, впiзнае у цьому чужому, затурканому поглядi щось рiдне. Але як би я не хотiла, щоб це було правдою, усвiдомлюю, що це все тiльки мариться менi.
– Коли ви востанне бачилися iз Катею?
Це перше, що спадае менi на думку.








