На нашем сайте вы можете читать онлайн «Ім’я рози». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Ім’я рози

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
Краткое содержание книги Ім’я рози, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Ім’я рози. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Умберто Эко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Умберто Еко (1932–2016) – відомий італійський письменник, вчений і філософ. Його перший роман «Ім’я рози», опублікований у 1980 році, одразу ж став супербестселером. Книгу перекладено багатьма мовами, і сьогодні вона вважається класикою світової літератури. У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи Умберто Еко «Бавдоліно», «Таємниче полум'я цариці Лоани», «Празький цвинтар», «Маятник Фуко», «Номер нуль».
«Ім’я рози» – захоплююча детективна історія, органічно вплетена в реальні історичні події XIV століття. У середньовічному монастирі за загадкових обставин один за одним гинуть ченці. З’ясувати причину їхньої смерті доручено вченому-фран-цисканцю Вільяму і його помічнику Адсо. Розпочавши розслідування, вони занурюються у лабіринт підступних інтриг, політичних махінацій, потаємних пороків та абсурдних забобонів, якими сповнене життя монахів, і, вирішуючи багато філософських питань, ідучи шляхом логічних розмірковувань, розкривають загадкові вбивства.
Ім’я рози читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Ім’я рози без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Саме iх народний поголос став називати братчиками, i братчики цi дуже були подiбнi до французьких бегiнiв, якi сповiдували iдеi П’ера Олье.
Пiсля Целестина V папський престол посiв Бонiфацiй VIII, i Папа цей поквапився проявити вельми малу поблажливiсть до спiритуалiв i братчикiв загалом: в останнi роки столiття вiн пiдписав буллу Firma cautela[43 - Сувора обережнiсть (лат.).], якою одним махом засудив сумникiв, себто мандрiвних жебракiв, крайне вiдгалуження францисканського чину, i самих спiритуалiв, себто тих, хто вiдiйшов вiд життя ордену, щоб вiддатися самiтництву.
Згодом спiритуали допоминалися дозволу в iнших понтифiкiв – наприклад, у Климента V – мирно вiддiлитися вiд ордену, та прихiд Йоана XXII забрав iм будь-яку надiю. Пiсля свого обрання у 1316 роцi вiн повелiв закувати в ланцюги Ангела Кларенця та провансальських спiритуалiв, i чимало з тих, хто й далi жив вiльним життям, було спалено.
Проте Йоан уже зрозумiв, що знищити лихе насiння братчикiв можна, лише засудивши як еретичне твердження про те, що Христос i апостоли не мали нiякоi власностi, нi особистоi, нi спiльноi; i оскiльки якраз за рiк до того у Перуджi зiбралася генеральна капiтула францисканцiв, яка схвалила цю тезу, то, засудивши братчикiв, Папа засуджував цiлий орден. І була то вельми дивна рiч, що Папа мiг оголосити хибною думку, що Христос був убогий, але ясно було, що вiд думки про убогiсть Христа до вiдстоювання убогостi його церкви було недалеко, а убога церква була б надто слабкою супроти цiсаря.
* * *
Ось про таке розмисляв я, дивлячись на легендарного Убертина. Учитель мiй представив мене, i старець погладив мене по щоцi гарячою, аж пекучою рукою. Вiд доторку цiеi руки я збагнув чимало з того, що чував про сього святого мужа, зрозумiв мiстичний огонь, який пожирав його з самого отроцтва, коли вiн уявляв собi, нiби перетворився на покаянну Магдалину; i тi вельми близькi стосунки, що iх вiн пiдтримував зi святою Ангелою Фолiньянкою, яка втаемничила його у поклонiння хрестовi…
Я споглядав це обличчя з лагiдними рисами, схоже на лик святоi, з якою вiн перебував у високодуховних братнiх стосунках.











