На нашем сайте вы можете читать онлайн «Ім’я рози». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Ім’я рози

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
Краткое содержание книги Ім’я рози, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Ім’я рози. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Умберто Эко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Умберто Еко (1932–2016) – відомий італійський письменник, вчений і філософ. Його перший роман «Ім’я рози», опублікований у 1980 році, одразу ж став супербестселером. Книгу перекладено багатьма мовами, і сьогодні вона вважається класикою світової літератури. У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи Умберто Еко «Бавдоліно», «Таємниче полум'я цариці Лоани», «Празький цвинтар», «Маятник Фуко», «Номер нуль».
«Ім’я рози» – захоплююча детективна історія, органічно вплетена в реальні історичні події XIV століття. У середньовічному монастирі за загадкових обставин один за одним гинуть ченці. З’ясувати причину їхньої смерті доручено вченому-фран-цисканцю Вільяму і його помічнику Адсо. Розпочавши розслідування, вони занурюються у лабіринт підступних інтриг, політичних махінацій, потаємних пороків та абсурдних забобонів, якими сповнене життя монахів, і, вирішуючи багато філософських питань, ідучи шляхом логічних розмірковувань, розкривають загадкові вбивства.
Ім’я рози читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Ім’я рози без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Зрозумiвши, що iншi позначки означають залу або коридор бiблiотеки, я насмiлився попрохати детальнiших пояснень щодо сих останнiх distinctiones[63 - Тут: позначок (лат.).]. Малахiя зиркнув на мене суворо:
– Може, ви не знаете, або ж забули, що входити до бiблiотеки дозволено лише бiблiотекаревi. А отже, цiлком слушно i достатньо, аби лише бiблiотекар умiв розшифрувати цi позначки.
– А за яким порядком наведено книги у цьому списку? – спитав Вiльям. – Це не схоже на предметне упорядкування.
Вiн не згадав порядок за авторами, вiдповiдно до лiтер абетки, бо спосiб цей почали застосовувати лише недавно, а отже, вiн ще був не вельми поширений.
– Своiм корiнням бiблiотека сягае в глиб часiв, – мовив Малахiя, – i книжки рееструють в мiру iх придбання чи одержання в дар, коли вони опиняються у наших мурах.
– Серед них важко знайти потрiбне, – зауважив Вiльям.
– Досить, щоб бiблiотекар вивчив перелiк напам’ять i знав, коли надiйшла кожна книжка. Що стосуеться iнших ченцiв, то вони можуть покластися на його пам’ять, – вiн немовби мав на увазi не себе, а когось iншого; i я зрозумiв, що говорив вiн про посаду, яку в той момент недостойно обiймав, але яку до нього обiймала сотня iнших, уже померлих монахiв, що передавали один одному своi знання.
– Зрозумiло, – мовив Вiльям. – Отже, якби я шукав щось про пентакль Соломона, не знаючи достеменно, що саме, ви б могли сказати менi, що про це мовить книга, назву якоi я оце прочитав, i знайти ii на горiшньому поверсi.
– Якби вам справдi треба було дiзнатися щось про Соломонову зiрку, – мовив Малахiя, – то перш нiж дати вам цю книгу, я б волiв порадитися з настоятелем.
– Я оце прознав, – сказав тодi Вiльям, – що недавно переставився один з ваших найталановитiших мiнiатюристiв. Абат стiльки розповiдав менi про його майстернiсть. Чи не мiг би я подивитись на кодекси, якi вiн iлюстрував?
– Адельм з Отранто, – сказав Малахiя, недовiрливо дивлячись на Вiльяма, – з огляду на молодий вiк, працював лише з маргiналiями.
Вiн мав дуже жваву уяву i з вiдомих речей умiв складати речi невiдомi й дивовижнi, примiром, сполучаючи людське тiло з кiнською шиею. Але онде його книги. Його стола ще нiхто не рухав.
Ми пiдiйшли до робочого стола Адельма, на якому лежали щедро розписанi сторiнки з Псалтиря. То були аркушi якнайтоншого сирiвця – царя над пергаменами, – й останнiй був усе ще прикрiплений до стола.











