Леопард

Руки за спину.

– Послухай-но! – гаркнув Харрi, чимраз дужче почуваючись пiддослiдним щуром у лабораторному лабiринтi, дii якого абсолютно передбачуванi. – Я лише хочу…

Бернтсен, вiн же Бiвiс, смиконув його за лiкоть так, що цигарка впала на вологу землю. Харрi нахилився за нею, але вiд удару ногою у спину впав сторчака. Забив лоба й вiдчув присмак землi та жовчi. Почув вкрадливий Бельманiв голос просто над вухом:

– Ти виявляеш спротив пiд час арешту, Холе. Я ж попрохав тебе завести руки за спину, адже так? Покласти iх сюди…

Бельман легко торкнувся рукою сiдниць Харрi.

Той важко сопiв, не рухаючись. Бо чудово усвiдомлював, чого прагне Бельман. Спротив полiцii. Два свiдки. Стаття 127. Термiн до п’яти рокiв. Гру скiнчено. Попри те, що Харрi чудово все розумiв, вiн знав, що невдовзi Бельман отримае свое. Тому вiн зосередився на iншому, абстрагувався вiд схожого на рохкання смiху Бiвiса й наодеколоненого Бельмана. Вiн згадав ii – Ракель. Вiн закинув руки за спину, над рукою Бельмана, й повернув голову. Нарештi вiтер розiгнав туман, i вдалинi, на тлi сiрого неба, бiлiла грацiйна вишка для стрибкiв у воду. З переднього краю платформи щось звисало, гойдаючись вiд вiтру, мабуть, мотузка.

М’яко клацнули наручники.

Бельман стояв на парковцi на вулицi Мiддельтунсгате, спостерiгаючи, як вони вiд’iжджають. Вiтер шарпав поли його плаща.

Черговий у камерi попереднього ув’язнення, або ж КПУ, читав газету й не вiдразу помiтив, що перед ним виросли трое.

– Здоров, Туре, – мовив Харрi. – Маеш номер не для курцiв з пристойним краевидом?

– Здоров, Харрi. Давненько не бачились. – Черговий вийняв ключа з шафки у себе за спиною й простягнув Харрi. – Люкс для молодят.

Харрi зауважив, як збентежився Туре, коли Бiвiс, нахилившись, вихопив ключа й гаркнув:

– Вiн заарештований, телепню!

Харрi винувато дивився на Туре, вiдчуваючи, як руки Юссi обмацують кишенi, виймаючи звiдти гаманець та ключi.

– Чи не зателефонував би ти Гуннару Хагену, Туре? Вiн… Юссi смикнув за наручники з такою силою, що Харрi здалось, нiби метал уп’явся у шкiру, й вiн зашкутильгав задом наперед у бiк камери.

Вони замкнули Харрi у маленькiй камерi два на пiвтора метри, потiм Юссi пiшов до Туре пiдписати папери, а Бiвiс лишився ззовнi й дивився на Харрi у вiчко. Той зауважив, що вiн хоче щось сказати, тож чекав.