Леопард

Водiй, широко посмiхнувшись, натиснув на газ, i авто полетiло по шосе.

– Ти боiшся, що ми вже запiзнились? – тихо спитала Кая, коли Харрi знову впав на сидiння.

– Слухавку не бере, на роботi теж немае, – вiдповiв Харрi. Вiн не хотiв продовжувати, адже все й без того було зрозумiло.

Поговоривши з Катриною Братт минулоi ночi, Харрi уважно вивчив своi нотатки. Вiн мав номери, адреси й iмена двох людей, якi, можливо, живi i якi, ймовiрно, у листопадi ночували разом з тими трьома, котрi стали жертвами убивств в однiй i тiй самiй хатинцi.

Зиркнувши на годинник, вiн вирахував, що зараз у Сiднеi, найпевнiше, ранок, i зателефонував на номер Іски Пеллер. Вона вiдповiла i дуже здивувавлася, коли вiн завiв мову про Ховасхютту. Утiм, нiчого суттевого розповiсти про свое перебування у гiрськiй хатинцi вона була не в змозi, адже увесь час пролежала в окремiй кiмнатi з лихоманкою. Може, через те, що надто довго йшла на лижах у мокрому, наскрiзь пропотiлому одязi, може, через те, що для недосвiдченого лижника це важке випробування – йти на лижах вiд хатинки до хатинки. Хай там як, а вона заледве доповзла до Ховасхютти, i ii подруга, котра була у горах разом з нею, Шарлотта Лолле, негайно вклала ii у лiжко. Вона поринула у сповнений видiнь сон, тимчасом як тiло ii ломило, вона то впрiвала, то замерзала. Тож те, що вiдбувалося у хатинцi з рештою мешканцiв, i взагалi що то були за мешканцi, – все обминуло ii стороною, бо вони з Шарлоттою поселилися у хатинцi першими. Наступного дня вона пролежала у лiжку, поки решта пожильцiв не покинули хатинку, а потiм iх з Шарлоттою на снiгоходi забрав мiсцевий полiцейський, котрого спромоглася знайти ii подруга. Вiн одвiз iх до своеi оселi, запропонувавши переночувати, адже, за його словами, готель був ущерть залюднений. Вони спочатку погодились, а потому змiнили думку й, сiвши на потяг, дiсталися до Єйли й переночували в тамтешньому готелi. Шарлотта не розповiдала Ісцi про вечiр у хатинцi нiчого цiкавого. Мабуть, того вечора нiчого суттевого не сталося. За п’ять днiв пiсля гiрськоi прогулянки панi Пеллер полетiла з Осло до Сiднея, досi маючи незначну температуру. Пiсля повернення вони з Шарлоттою постiйно обмiнювалися електронними листами, й жiнка не пригадуе нiчого, що б насторожило ii. Аж до тiеi митi, як iй повiдомили страшну звiстку про те, що ii подругу знайдено мертвою за старою автiвкою на узлiссi бiля озера Даушеен, зовсiм поряд iз великим житловим районом столицi.