Син

Вiн вiдмовився вiд свого права на адвоката, але вiдповiдав на кожне запитання практично односкладово. Зрештою, Вестад вдався до тактики прямих запитань, що передбачали тiльки «так» або «нi». Схоже, тактика спрацювала. Ще б не спрацювала! Чоловiк давав цiлковите зiзнання. Але такий результат здавався неправильним. Вестад переглядав розкладенi перед ним фотографii. Верхня частина мозкового черепа жiнки була вiдпиляна i вiдвалилася набiк так, що трималась при головi лише на клаптi скальпа. У розпилi виднiлась поверхня головного мозку.

Інспектор давно вiдкинув iдею, буцiмто, дивлячись на людей, можна визначити, на яке зло вони здатнi. Але цей чоловiк, вiн… у ньому не вiдчувалось тiеi крижаноi вiдчуженостi, агресii чи просто тупостi, якi Вестад звик знаходити в iнших холоднокровних убивць.

Інспектор вiдкинувся на спинку стiльця.

– Чому ви зiзнаетесь у цьому?

Чоловiк стенув плечима.

– ДНК на мiсцi злочину.

– Звiдки вам знати, що ми ii там знайшли?

Чоловiк торкнувся свого довгого густого волосся, яке в’язничне начальство, якби вважало за потрiбне, могло б наказати пiдстригти.

– Я свое волосся всюди залишаю. Випадае. Побiчний ефект тривалого зловживання наркотиками. Тепер я можу йти?

Вестад зiтхнув. Зiзнання. Технiчнi докази з мiсця злочину. То чому його досi обсiдають сумнiви?

Вiн нахилився до мiкрофона, що стояв мiж ними.

– Допит пiдозрюваного Соннi Лофтуса припинено о 13.04.

Вiн побачив червоний вогник i зрозумiв, що офiцер у кiмнатi стеження вимкнув записувальну апаратуру.

Вестад пiдвiвся i вiдчинив дверi так, щоб спiвробiтники в’язницi могли увiйти, зняти з Лофтуса наручники i вiдвезти його назад у Статен.

– Яка ваша думка? – запитав офiцер, коли Вестад зайшов у кiмнату стеження.

Думка? Вестад надiв куртку i рiзким рухом, роздратовано застебнув блискавку.

– Вiн не дав менi нiчого для обдумування.

– А щодо сьогоднiшнього ранкового допиту?

Вестад знизав плечима. Перед тим приходила подруга потерпiлоi.

Згiдно з ii свiдченнями, потерпiла, Еве Морсанд, розповiдала, що ii чоловiк, Інве Морсанд, звинуватив ii в подружнiй невiрностi i погрожував убити. Еве Морсанд була не на жарт налякана. Зокрема й тому, що чоловiк мав серйознi пiдстави для пiдозр: вона зустрiла iншого i мала намiр залишити чоловiка. Важко вигадати бiльш класичний мотив для вбивства. А як щодо мотивiв хлопчини? Жiнка не була згвалтована, нiчого з будинку не викрадено.