На нашем сайте вы можете читать онлайн «Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фэнтези, Русское фэнтези. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних

Автор
Жанр
Дата выхода
24 сентября 2017
Краткое содержание книги Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Юрій Моро.) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Батько всієї земної бісоти, князь Мороку на ім'я Тар програв у азартній грі. Від тоді, він мав виконувати огидну йому роль джина у світі людей. Тягнувся простір, тік час. Одного разу завітав до Тара курінний і уклав угоду: нехай три роки поспіль джин, у його тілі, здобуває перемоги задля козаків Чорноземії. Так історія і почалась. Прокляття, бісівські, дружба і купа карколомних пригод чекали на князя. Та чи тільки вони, чи може він і сам за тих мандрівок стає іншим? Людиною? Тягнувся простір…
Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Своiми прозорими камуфлюючими крилами щось зачепило самотню низьку хмаринку i, наче ложкою, зачерпнуло бiлу пару, протягнувши ii за собою по небу. Курiнний схопився за ефес. Його ж висiчене, наче з каменю, обличчя, темно-карi очi, симетричнi риси – нiщо не здригнулося, нiщо не подало виду тривоги. Лише кiнь, зi страху, забив копитами.
– Тихiше, друже, – мовив Хвиля до коня. – Не треба галасу. Бiда минула сама собою.
Кiнь фиркнув, але вгамувався. Загроза в небi дiйсно зникла. Курiнний озирнувся, аби упевнитись, що нiхто нiчого не бачив.
– Галний, та поясливий якийсь. Невсе сталi люти його лякають? – запитав беззубий дiд, розглядаючи коня.
– Не звертайте увагу. Скажiть, будь ласка, крiзь ваше село чумаки проiжджали?
– Плоiссали, та не плоiхали.
– За сiллю, – вiдмахнувся Хвиля. – Бувайте.
– Пувай, косаче. Топлоi тологи!
– Бач, – полишивши позаду кiлька хатин, мовив Хвиля до коня. – Для того дiда, як i для багатьох, – бiсота назавжди лишиться байками. Доки, звiсно, одна така байка не задере худоби чи, того гiрше – пошматуе когось iз родичiв. А в iншому разi проживе дiд життя, слухаючи казки про потопликiв чи мавок.
Хвиля закинув ногу на сiдло та, скориставшись останнiми променями сонця, пiдпалив маленьким скельцем люльку. Груди давило i саднило, але облишити курити Хвиля не наважувався.
– Другий мiсяць пiшов, а вiдповiдей так i немае, – курiнний пустив густий острiвець диму, що за мить розтанув перед його обличчям. – Невже ми, друже, марно топчем землю?
Хвиля сплюнув, погладив по холцi коня.
– Нi.
* * *
Курiнний завiтав до шинку. Двое молодших чумакiв веселими окриками запросили його до свого столу. Третiй, сивий, обережно усмiхнувся i вiдпустив легенького кивка.
– Дякую за гостиннiсть. Слава Сибовi, – мовив Хвиля i вмить опинився на лавi навпроти трiйцi.
– Слава, козаче.





