На нашем сайте вы можете читать онлайн «Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фэнтези, Русское фэнтези. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних

Автор
Жанр
Дата выхода
24 сентября 2017
Краткое содержание книги Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Юрій Моро.) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Батько всієї земної бісоти, князь Мороку на ім'я Тар програв у азартній грі. Від тоді, він мав виконувати огидну йому роль джина у світі людей. Тягнувся простір, тік час. Одного разу завітав до Тара курінний і уклав угоду: нехай три роки поспіль джин, у його тілі, здобуває перемоги задля козаків Чорноземії. Так історія і почалась. Прокляття, бісівські, дружба і купа карколомних пригод чекали на князя. Та чи тільки вони, чи може він і сам за тих мандрівок стає іншим? Людиною? Тягнувся простір…
Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Не дратуй мене, митар бiсiв. Чи ти замало полем iхав? – загримiла тiнь. – Ще кiлька насiчок на тiлi вiчностi бажаеш зробити? Та я тобi швидко долю багряними нитками iз зеленими зiрками зв’яжу, аби часу мого не гаiв.
– Ну, добре, – Якiв струхнув тютюн додолу. Йому вдавалося мати легковажний вигляд. – Кажуть, ти мене на три роки до колодязя можеш схоронити, та бажання у цiм тiлi виконати. Правду кажуть?
– Так, це правда. – проскрипiла тiнь.
– То лiзь у мое тiло й здобувай перемоги задля козакiв Чорноземii.
Тiнь мовчала, та до розмови долучився лелека.
– Що? Дива… Звитяжний козак не хоче шаблею рубати.
– Хоче птах, i навiть бiльше того. Та треба, менi аби моiм братам жива фортуна стежки прокладала. Людину можуть убити, можуть катувати аби знищити в нiй дух. Та як я розумiю – коли увiйде до мого тiла джинова тiнь, то людини вже не буде. Це менi й треба. Будь-яку цiну бажаю сплатити за те.
– Невже не вiриш у своi сили? – подумавши, спитала тiнь.
– Досить, – вiдсiк Якiв.
Тiнь помовчала.
– Не сердься, Хвиля. Я – вiчна iстота, можу гаяти час на балачки. Гаразд, стрибай, – тiнь похилилася, вказуючи на безодню пiд собою.
– Слава Сибовi, – промовив козак i зник у темному отворi.
Та тiльки-но зник один, з’явився iнший. Наче такий – i не такий. Інший Якiв. Якiв-Тар.
Уламок ІV. Нове «вбрання»
Князь звикся зi своiм новим тiлом, його спогадами та почуттями.
– Таре, мiй коханцю, – голос кiшки лунав, наче найм’якiший серед усiх свiтiв музичний iнструмент. – Ти знов стрiмголов рвешся допомагати iстотi з iншого свiту?
– Облиш, – вiдповiв князь i знов зиркнув на свiй новий вигляд. – Менi не подобаеться це заняття.
– Сподiваюсь цього разу, – мурликала руда. – Маленька частка вiчностi швидко пролине, аби я не встигла занудьгувати за тобою.
– Звiсно, що так, Володарко Ір-Реалi.





