Легіон Хронос

Коли стрiлка спiдометра вказала на швидкiсть у двiстi десять кiлометрiв за годину, Дмитро зрозумiв, що вiдiрватись вiд переслiдувачiв вiн не зможе. Потрiбно було вдаватись до iнших заходiв. Інакше неповороткий «хаммер» легко вилетить з дороги, перетворившись для Дмитра на оригiнальну тюнинговану домовину. Крiм того, максимальна швидкiсть автомобiля переслiдувачiв, очевидно, була значно вищою вiд тiеi, на яку спроможний позашляховик. Дмитро пiдняв ногу з педалi акселератора i, обмислюючи свiй наступний крок, заходився спостерiгати, як кабрiолет порiвнявся з ним, зайнявши лiву смугу руху.

Один з чоловiкiв у кабрiолетi вказав на автомобiль Дмитра стволом автомата.

– Зупинись! – почув Дмитро крiзь шипiння вiтру за вiкном. – Я наказую тобi зупинитись!

Дмитро посмiхнувся крижаною посмiшкою i продемонстрував у вiкно середнiй палець руки:

– Де твiй нагрудний знак i патрульний автомобiль, бовдуре? – сказав вiн, намагаючись виглядати безтурботним.

Кабрiолет трiшки додав швидкостi i почав пiдрiзати автомобiль Дмитра, примушуючи його притиснутись до обочини.

У вiдповiдь Дмитро натиснув на клаксон i нахабно вдарив кабрiолет бампером, залишаючи у нього на крилi велику вм’ятину. Спортивний автомобiль завихляв задом, вiдвернув лiворуч i вiдстав на добру сотню метрiв.

– Спiймали облизня! – Дмитро вiдчув радiсть переможця автоперегонiв. Однак не надовго.

Впоравшись з керуванням, водiй кабрiолету додав газу i вдруге зрiвнявся з машиною Дмитра.

Пасажир, на обличчi якого не читалось жодних емоцiй, звiвся на повний зрiст. Вiдчуваючи, як волосся у нього на головi стае дибки, Дмитро помiтив у нього на плечi гранатомет. Все, що встиг зробити, – щосили натиснути на гальма.

Удар, за ним ще один. Трiск десь внизу i гуркiт полум’я. За мить понiвечений позашляховик вилетiв з вогню, продовживши свою мандрiвку. Дмитро зрозумiв: щойно вiн проiхав воронку, яка залишилась пiсля пострiлу реактивноi гранати.

І ще вiн зрозумiв: наступноi воронки його автомобiль не переживе.

І ще вiн зрозумiв: потрiбно дiяти негайно.

Скорiше iнтуiтивно, анiж усвiдомлюючи, що дiе, Дмитро вивернув кермо лiворуч i щосили натиснув на акселератор. Свист гуми по асфальтовому покриттю був схожим на виття пораненого звiра. За мить джип несильно гойднуло. Вiн, немов розлючений африканський носорiг на гiену, налетiв на кабрiолет, скидаючи його з дороги. І на цей раз перемiг.